Крейдяний степ  притягує. Тут зароджувалося життя. Тут у минущому живе вічність. Це унікальне місце не тільки для України. Через багатство уцілілої крейдяної флори воно включене до світового переліку територій глобально важливих для збереження різноманітності рослин (Important Plant Areas).
Сухе спекотне літо більше двох місяців вбивало трави і навіть дерева. Треба бути запеклим некрофілом, щоб пориватися на крейдяні скелі подивитися на загиблих у боротьбі за життя. Хіба можливо вижити на крейді під палючим сонцем без води? Два місяці не полишало бажання повернутися і взяти насіння героїв виживання, щоб облаштувати власний крейдяний степ.

Суботній ранок. Маршрут Харків - Чугуїв - Куп'янськ - Дворічна - Кам'янка. До Дворічної пристойна дорога, далі асфальт у вибоїнах і ямах. У селі Мечникове неподалік від Дворічної є музей пам'яті лауреата Нобелівської премії Мечникова, але у вихідні дні він закритий. Ім’я Іллі Мечникова пов’язане з кількома селами Дворічанського району; в селі Іванівка він народився у 1845 році, в селі Новомлинськ його охрестили, в Панасівці (нині село Мечникове) сім’я проживала з 1847 року. Зворушують наївні вірші школярки з чудовими римами Ілля - земля і ногами - небесами. Тут народжується натхнення різних масштабів.

Ми з того краю, де босими ногами

Колись ходив маленький Мечников Ілля,

Де простяглася вдаль під небесами

Благословенна батьківська земля.

                                              І.Черкасова

Знову повторюється відчуття безлюдності, хоча присутність людини засвідчують поля зжатої пшениці і дозріваючого соняшника зі зграями бджолоїдок над ними. Замилування краєвидами пробуджує щемну любов до цієї землі. Як можна покинути, віддати її комусь і податися шукати щастя в чужих краях?! 

Ось забіліли смугами крейди дальні пагорби. Кам'янка. Біля парканів засмагають кози.

Паркан-частокіл навколо хати мирно співіснує з супутниковою антеною над будинком і козою під парканом. Зустрілися XVIII і ХХІ сторіччя. На електричній опорі біля дороги гніздо лелеки. Два місяці тому з нього виглядали лелечати, зараз пусто. Схил скелі, яка стала візитівкою Дворічанського національного парку, біліє несподіваним цвітом. Це ж кому життя на розпеченій крейді видається таким же щастям, як мені в нашій розореній країні? О споріднені душі з рослинного світу! Триває цвітіння, над квітами пурхають метелики і сиплеться в рідну крейду насіння зі стручків, коробочок, колосків... Кілька кроків ковиловим степом і гострі голки насіння ковили перетворюють поділ плаття в їжакове хутро. Закручені спіральками ості приводяться в рух повівами вітру і вгвинчуються в субстрат, готові з приходом весни дати паростки. Агов, Природо, відкорегуй свою програму! Навчися відрізняти тканину від ґрунту! Дошкульні уколи змушують час від часу зупинятися і висівати зібране подолом насіння в готовий прийняти його ґрунт. 

Фото 1. Головачка уральська (Cephalaria uralensis)

Фото 2. Волошка несправжньоплямиста (Centaurea pseudomaculosa)

Фото 3. Гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus)

Фото 4. Якобея звичайна, жовтозілля лучне, жовтозілля Якова (Jacobaea vulgaris ) 

Фото 5. Переломник Козо-Полянського (Androsace koso-poljanskii). У дольодовиковий період він був звичною рослиною на просторах Євразії. Прихід льодовика знищив його на всіх своїх шляхах. Вижив переломник на крейдяних підвищеннях, які не затоплювало море і куди не дістали крижані язики - в басейні річок Осколу і Вовчої. 

Фото 6. Ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria) - стручок розтріскується і насіння на парашутиках розлітається з вітром засвоювати нові території

Фото 7. Молочай крейдолюбний (Euphorbia cretophila) - окраса степу зелені розетки його листя

Фото 8. Молочай Сегієрів (Euphorbia seguierana)

Фото 9. Лещиця малонасінна (Gypsophila oligosperma)

Фото 10. Левкой запашний (Matthiola fragrans) - одночасно цвітуть квіти, визріває насіння і розтріскуються стручки, засіваючи крейду навколо 

Фото 11. Громовик донський (Onosma tanaitica)

Фото 12. Китятки крейдяні (Polygala cretacea) - де-не-де ще зустрічаються запізнілі квіти, здебільшого стирчать тільки засохлі суцвіття вже без насіння

Фото 13. Ласкавець серполистий, ласкавець серповидний (Bupleurum falcatum) 

Фото 14. Резеда жовта (Reseda lutea) закінчила вегетаційний цикл, зрідка трапляються зелені рослини з цвітом і насінням. Розтягнуте в часі цвітіння збільшує шанси на виживання.

Фото 15. Льон український (Linum ucranicum) - поодинокі квіти нагадують про пишне цвітіння два місяці тому і дозволяють розпізнати серед сухих суцвіть саме суцвіття з насінням льону

Фото 16. Лядвенець український (Lotus ucrainicus) - зараз його час цвісти. Складно помітити цю рослину в буянні цвіту й зелені на початку літа. 

Фото 17. Дзвоники сибірські (Campanula sibirica) - не відрізняють весну від пізнього літа, цвітуть і розсипають насіння доки не вдарить мороз

Фото 18. Льонок крейдяний (Linaria cretacea)

Фото 19. Маренка сіроплода (Asperula tephrocarpa)

Фото 20. В'язіль барвистий, в'язіль різнобарвний (Securigera varia, Coronilla varia)

Фото 21. Цмин пісковий, цмин піщаний, безсмертник, котячі лапки (Helichrysum arenarium) - його жовтий цвіт замінив жовті барви бурачка голоніжкового. 

Фото 22. Чебрець вапняковий (Thymus calcareus). Можна позаздрити його волі до життя. Проросла насінина відростила кілька листочків і поспішила розквітнути, щоб висипати в крейду своє насіння. Через кілька років навколо неї розростеться килимок чебрецю.

Фото 23. Шавлія кільчаста (Salvia verticillata)

Фото 24. Смілка приземкувата (Silene supina)

Фото 25. Горицвіт весняний (Adonis vernalis) - від нього залишилися чорні мертві кущики, але ще трапляються і рештки зелені.

Фото 26. Рутвиця мала (Thalictrum minus)

Фото 27. Самосил сивий (Teucrium polium)

Фото 28. Полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca)

Фото 29. Кравник жовтий, ортанта жовта (Odontites luteus) 

Фото 30. Кравник звичайний (Odontites vulgaris)

Фото 31. Цибуля нерівна (Allium inaequale)

Фото 32. Віхалка гілляста (Anthericum ramosum)

Фото 33. Кульбаба пізня (Taraxacum serotinum)

Фото 34. Гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa)

Фото 35. Головатень звичайний, головатень руський, мордовник  (Echinops ritro)

Фото 36. Сідач коноплевий, собачі коноплі (Eupatorium cannabinum)

Фото 37. Айстра степова (Aster amellus)

Фото 38. Подорожник солончаковий (Plantago salsa)

Фото 39. Холодок багатолистий (Asparagus polyphyllus)

Фото 40. Шандра рання (Marrubium praecox)

Фото 41. Ковила волосиста (Stipa capillata). На вставці зліва внизу зерно зі спіральною остю. Колоски здебільшого розсипали зерна разом з прикрашаючими їх остями і втратили гнучкість. Ковила вже не котить хвилі степом.

Фото 42. Келерія Талієва (Koeleria talievii)

Фото 43. Житняк гребінчастий (Agropyron cristatum) 

Фото 44. Осока низька (Carex humilis)

Фото 45. Костриця крейдяна (Festuca cretacea)

Фото 46. Бородач звичайний (Bothriochloa ischaemum) - суцвіття складається з 3 і більше колосків

Фото 47. Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia)

Фото 48. Астрагал білостеблий  (Astragalus albicaulis)

Фото 49. Оман шершавий (Inula hirta)

Фото 50. Дрік донський (Genista tanaitica)

Фото 51. Волошка руська (Centaurea ruthenica)

Фото 52. Фе́рула тінгітанська (Fērula tingitāna)?  - Прометей приніс людям вогонь, сховавши його в порожнистому стеблі ферули (Есхіл "Прометей закутий").

Фото 53. Равлики Vallonia costata

Фото 54. Синявець коридон  (Polyommatus coridon) зліва, синявець ікар (Polyommatus icarus) справа. У коридона посередині переднього крила характерна біла пляма, у ікара - чорна.

Фото 55. Синявець коридон  (Polyommatus coridon) - населяє степові луки. Метелики літають з кінця червня до середини серпня. Гусінь живиться на бобових, потім паразитує в гніздах мурах. Самець - блакитний, самка - коричнева. 

У верхній частині тіла гусениці синявця є екзокринна залоза - дорзальний нектарний орган (ДНО) - яка виробляє суміш цукрів і амінокислот. До складу ДНО входить дофамін, який діє на мурах як наркотик. Він викликає в мурахи, яка його спробувала, бажання перебувати поблизу гусениці і захищати її. Сигналізує мурасі про небезпеку летючий секрет тентакулярних органів (ТО), які являють собою пару щупалець, які вивертаються і виділяють речовину, яка кличе мураху. Майже у всіх синявців на кутікулі гусениці є одноклітинні залози, які виробляють пахучий секрет. Мурахи розпізнають запах своїх гусениць і не реагують на чужих. Є синявці, які зимують в мурашниках і харчуються там личинками мурашок.

Фото 56. Рябець звичайний (Melitaea trivia)

Фото 57. Синявець могильний, коричневий аргус (Aricia agestis) - перший виводок у травні - червні, другий - з кінця липня до середини вересня

Фото 58. Клоп маврський (Eurygaster maura)

Фото 59. 

Фото 60. Гусениця строкатки таволгової (Zygaena filipendulae)

Фото 61. Лисиця звичайна (Vulpes vulpes) на полиновому схилі

Фото 62. Крейдяний степ здається мертвим, але варто придивитися і помітиш вражаюче для спекотного літа  різноманіття квітнучих рослин.

В каньйоні біля Новомлинська

Життєлюбні рослини на крейдяних скелях кличуть знову. Хочеться побачити їх в осінньому вбранні.  

14/08/2021

Дворічанський національний природний парк -1

Дворічанський національний природний парк -2