Думки про напрямки еволюції життя на Землі знову привели на крейдяні скелі в Національний природний парк Дворічанський. Цього разу поїздка була не наобум - їхали до добре знайомих байбаків, спілкування з якими запало в душу, і до незвичайних рослинних спільнот, представники яких разом виживають у суворих умовах. Спорідненість з їхнім світом, пережиту два роки тому, хотілося відчути ще раз. Чи повториться, чи не розвіялася?

У всього живого на Землі одні витоки, одна Батьківщина. Не без хвилювання ступаю на крейдяний ґрунт. Тут, як і всюди, кілька разів майже повністю змінювався рослинний і тваринний світ. На цих крейдяних полях живуть нащадки тих, хто починав їх обживати сотні мільйонів років тому і колись створив умови для процвітання цивілізації динозаврів. Динозаври зникли. Можливо, забагато їли, можливо, забагато витоптували, можливо, не давали жити іншим.

У крейдяному краю людей не чекають, живуть своїм вивіреним мільйонами років життям. Стенд з картою Національного парку розміщений так, щоб диплодокам, які проявляють до неї інтерес, не доводилося надто низько нагинати восьмиметрові шиї, - вона десь на п'ятиметровій висоті врівень з очима гнівливого тиранозавра, який перед полюванням вивчає карту своїх володінь.

Промивини в крейді від недавніх злив за сотні років перетворяться на каньйони. А що залишиться від каньйонів через мільйони років?

У свіжих промивинах трапляються ростри - викопні рештки скелетів белемнітів, головоногих молюсків крейдяного періоду. Як мало важать їхні поодинокі уламки у порівнянні з полями, пагорбами і скелями крейди! Уява відмовляється бачити в слизькій від дощу крейді порох від мушель форамініферів і кокколітофоридів, безмежний масив зниклого життя крейдового періоду, яке починалося 145 млн. років тому і тривало 79 млн. років. Тоді планета купалася в морях тепла і води. Інтенсивна вулканічна діяльність формувала поклади руд: олова, міді, молібдену, циркону та ін. Буяюче органічне життя перебирало напрямки подальшої еволюції. Окислювальне чи відновлювальне? Рослинне чи тваринне? Одноклітинне чи багатоклітинне? Зі скелетом чи без? Розумне чи сильне? Всі можливі напрямки випробувані ще тоді і визначають вигляд життя на Землі зараз. Від першопрохідців еволюції залишилися пласти крейди. А що залишиться від людської цивілізації через сотні мільйонів років?

Фото 1. На крейдяному осипу ростр белемніта, розколотий уздовж

Перші здатні до фотосинтезу живі організми - ціанобактерії - почали свою діяльність на Землі 2,7 - 2,4 млрд. років тому. Вони зв'язували азот і вуглець з атмосфери і насичували її киснем. Їхня діяльність викликала близько 2 млрд. років тому перше велике вимирання, назване кисневою катастрофою. Загинули бактерії, не здатні жити в окислювальній атмосфері. Коли ціанобактерії спожили атмосферний метан, який створював парниковий ефект, Земля замерзла. Внаслідок Гуронського зледеніння, яке почалося 2,4 млрд. років тому і тривало 300 млн. років, загинула значна кількість ціанобактерій, винуватців зледеніння. Зараз життєдіяльності людини теж змінює склад атмосфери, закінчується один і починається черговий виток еволюційної спіралі життя.

Гуронське зледеніння не змогло остудити вулкани, вони наситили атмосферу вуглекислим газом і відновили парниковий ефект. Земля зігрілася, і 540-500 млн. років тому стався кембрійський вибух - бурхливе виникнення більшості нинішнього біорізноманіття. 510 млн. років тому явилися на світ перші панцирні молюски, серед яких були форамініфери і кокколітофориди. Рештки їхніх мушель зараз дощ перетворює на ковзку гомогенну масу.  

Хочеться думати, що тут все залишилося таким, яким було мільйони років тому. Все так же крейдяні схили обживають нащадки перших голонасінних - сосни.

Фото 2. Сосна звичайна (Pinus sylvestris) - представник найдревніших рослин, які виникли у крейдовому періоді мезозойської ери близько 160 - 190 млн. років тому

Фото 3. Ефедра двоколоскова, хвойник двоколосковий  (Ephedra distachya). Рідкісна лікарська рослина, реліктовий вид, внесена до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин Харківської області

Крейдяні схили квітнуть, можливо, так, як квітли мільйони років тому, і так, як квітли дві весни тому. Покритонасінні (квіткові) рослини виникли після голонасінних, близько 140 млн. років тому теж у крейдовому періоді. Їх вважають нащадками голонасінних рослин, хоча пояснити стрибковий перехід рослин від жіночого типу розмноження до рослин з чоловічою генетичною програмою досі не вдалося - відсутні проміжні форми, які могли бути предками таких квіткових рослин.

Моросить дощ. У вологій сірості розчиняється синь шавлії поникаючої і виникає відчуття позачасового безлюддя. 

Фото 4. Шавлія поникаюча, шавлія поникла (Salvia nutans), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Один з ендемічних реліктових видів, внесений до Червоної книги як зникаючий - переломник Козо-Полянського. Його цвітіння вже закінчилося, лише де-не-де трапляються запізнілі поодинокі квіти в різних фазах цвітіння від білого до рожевого кольору.

а) 

б)

в)

Фото 5. Переломник Козо-Полянського (Androsace koso-poljanskii),  а) початок цвітіння, б) розквіт, в) зав'язь. Червона книга України

Фото 6. Синявець піренейський (Plebejus (Agriades) pyrenaica) - єдиний представник у фауні України гірського голарктичного роду. Занесений в Червону книгу України. Кормова рослина для синявця - переломник Козо-Полянського. Масовий виліт метеликів відбувається під час його цвітіння. Цей синявець дещо затримався з народженням, як і поодинокі квіти переломника з цвітінням.

Фото 7. Льон український (Linum ucranicum), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 8. Льон шорсткий (Linum hirsutum), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 9. Китятки крейдяні (Polygala cretacea), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 10. Бурачок голоніжковий (Alyssum gymnopodum), Червона книга України

Фото 11. Ранник крейдовий (Scrophularia cretacea),  Червона книга України

Фото 12. Грудниця волохата, солонечник волохатий  (Galatella villosa), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 13. Гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus) вчепився потужним кореневищем за крейдяний схил, Червона книга України

Фото 14. Блекота чорна (Hyoscyamus niger)

Фото 15. Резеда жовта (Reseda lutea)

Фото 16. Горицвіт весняний (Adonis vernalis) з насінням, Червона книга України

Фото 17. Півонія вузьколиста, півонія тонколиста, воронець (Paeonia tenuifolia) з насінням, Червона книга України

Фото 18. Холодок багатолистий (Asparagus polyphyllus)

Фото 19. Солодушка великоквіткова (Hedysarum grandiflorum), біла і рожева форми, в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 20. Маренка рожева (Asperula cynanchica), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 21. Чебрець Маршалла (Thymus marschallianus)

Фото 22. Чебрець вапняковий (Thymus calcareus), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 23. Астрагал білостеблий (Astragalus albicaulis), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 24. Астрагал еспарцетний (Astragalus onobrychis)

Фото 25. Астрагал австрійський (Astragalus austriacus)

Фото 26. Астрагал український (Astragalus ucrainicus), біла й рожева форми, в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 27. Еспарцет донський (Onobrychis tanaitica)

Фото 28. Молочай Сегієрів (Euphorbia seguierana)

Фото 29. Молочай степовий (Euphorbia stepposa)

Фото 30. Громовик донський (Onosma tanaitica), Червона книга України

Фото 31. Юринея павутиниста (Jurinea arachnoidea)

Фото 32. Шоломниця крейдяна (Scutellaria creticola), Червона книга України

Фото 33. Ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria). З лікувальною метою використовують корінь рослини як протизапальний та імуностимулючий засіб, також корисний при гіпертонії і тахікардії

Фото 34. Льнолисник польовий, льнолисник гіллястий (Thesium arvense)

Фото 34. Маренка фарбувальна (Asperula tinctoria)

Фото 35. Дескурайнія Софії, кучерявець Софії (Descurainia Sophia), бур'ян

Фото 36. Перстач семилистий, перстач семилисточковий (Potentilla heptaphylla)

Фото 37. Живучка Лаксмана (Ajuga laxmannii), Червона книга України

Фото 38. Горлянка хіоська, живучка хіоська, (Ajuga chia)

Фото 39. Рогачка крейдяна (Erucastrum cretaceum), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 40. Жовтушник український (Erysimum ucranicum), Червона книга України

Фото 41. Шандра чужоземна  (Marrubium peregrinum)

Фото 42. Ковила волосиста (Stipa capillata), Червона книга України

Фото 43. Ковила пірчаста (Stipa pennata), Червона книга України

Фото 44. Перстач семилистий, перстач семилисточковий (Potentilla heptaphylla) з суцвіттями

Фото 45. Чистець прямий (Stachys recta)

Фото 46. Волошка Маршалла (Centaurea marschalliana)

Фото 47. Дзвоники сибірські Campanula sibirica

Фото 48. Левкой запашний (Matthiola fragrans), Червона книга України

Фото 49. Дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum) 

Фото 50. Полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), Червона книга України

Фото 51. Смілка приземкувата (Silene supina), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області 

Фото 52. Подорожник солончаковий (Plantago salsa)

Фото 53. Пирій середній (Elytrigia intermedia)

Фото 54. Осока низька (Carex humilis), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 55. Рястка Коха (Ornithogalum kochii), в Переліку регіонально рідкісних видів Харківської області

Фото 56. Куряча сліпота російська (Nonea rossica)

Вздовж стежок на крейді розселяються і відвойовуть собі місце звичні для ока злаки, принесені сюди людськими ногами.

Фото 57. Гристиця збірна (Dáctylis glomeráta)

Фото 58. Вівсюг звичайний (Avena fatua)
Фото 59. Тонконіг лучний (Poa pratensis)

Фото 60. Рутвиця мала (Thalictrum minus)

Фото 61. Куничник наземний (Calamagróstis epigéjos) 

На межі сільськогосподарських угідь і крейдяних полів знайомі рослини.

Фото 62. Шипшина собача (Rosa canina) 

Фото 67.  Дрік донський (Genista tanaitica)

Фото 68.  Бузина чорна (Sambúcus nígra)

Фото 69. Пейзаж з Осколом за Новомлинськом - в спільноті полин, солодушка, льон

Фото 70. В спільноті ковила, ластовень, бурачок голоніжковий, молочай

Фото 71. Крейдовий степ біля Кам'янки - в спільноті бурачок, ластовень, чистець, молочай

Фото 72. В спільноті ковила, ластовень, шавлія, жовтушник, молочай

Фото 73. В спільноті солодушка, шавлія, ковила, молочай, юринея

Фото 74. В спільноті ковила, бурачок, ластовень, китятки, шавлія

Фото 75. В спільноті полин, льон, громовик, осока,  китятки, молочай, ластовень, бурачок

Фото 76. В спільноті самосил, шавлія, юринея, астрагал, молочай

Фото 77. Фазани

Фото 78. Байбак

Фото 79. Байбаки: батько, мати, дитя

Фото 80. Заєць

Фото 81. Мушля

Чи це не мушля молюска з моря крейдового періоду? Нагадує плоскоспіральну мушлю аммоніта. Щоб плавати в морі, стінки мушлі витончилися, а для міцності набули ребристої структури. На жаль, тільки далекі родичі...

Фото 82. Укріплення з мішків із крейдою нагадують про війну - кордон з Росією поряд

Втішає, що за кілька годин по залізниці прослідував тільки один вантажний потяг - з Росії. Два роки тому зустрічними курсами слідували вантажні потяги кожні 10 - 15 хвилин.

05/06/2021

В надії побувати тут наприкінці літа або на початку осені...

Дворічанський національний природний парк -1

Дворічанський національний природний парк - 3