Головна » Статті » Проза » ІМХО |
Кілька днів у ЗМІ про події в Білорусі або добре або нейтрально. З одного боку політична коректність вимагає дочекатися офіційного оголошення результатів виборів. З іншого боку лідери громадської думки й досі не визначилися з тим, що більше зло для України - передбачуваний Лукашенко, чи нове обличчя, можливо, кероване Путіним, можливо, кероване ворожою закулісою, можливо, зовсім некероване. А що краще для Білорусі? Ми поважаємо волю народу - одна людина може помилятися, але народ не помиляється ніколи. Він тільки буває обдурений. Правота білоруського народу досі така ж невизначена, як і багатовекторний погляд лідерів громадської думки на результат виборів. Хіба хтось обдурював цей народ? Не було ніяких обіцянок, крім однієї від Тихановської - дати волю політичним в'язням і провести дострокові вибори. Хіба так дурять? Та й повсталий народ повстав дивно - з квітами і оплесками. Це так народ натякає, що хотів би Тихановську, а не "вусатого таргана"? Ну, який з неї президент? Не пасіонарна жіночка, обдурена, налякана чи і те, й друге одночасно. Вона не скаже: "Краще померти стоячи, ніж жити на колінах." Рішучий і пасіонарний лідер є на сході. Його не треба довго умовляти. Він без вагань надасть допомогу будь-якому братському народу, стоячому або на колінах. Варто тільки попросити його російською мовою. Партизанки не буде, будуть мирні прогулянки під біло-червоно-білими прапорами з квітами, оплесками і автомобільними гудками. Прохачі більш ніж за 70 років забули значення слова "партизани". Минеться переляк у Бацьки, він чекав гіршого. Доля Каддафі, Чаушеску, Саддама йому не загрожує. Можна поправити на голові демократично вдягнену корону і пояснити перегини на місцях ексцесом виконавців. З телеграм-каналу NEXTA надходять моторошні новини про звірства ОМОНу. А наші Беркути були ласкавішими? Ланцюгові пси режиму перегризуть горло будь-кому, хто зазіхне на їхнє право бути над народом і грабувати народ. Жорстокість силовиків, здається, не має логіки. Післявиборні емоції повирують і затихнуть. Люди погуляють, покричать та й повернуться до звичних справ з почуттям виконаного обов'язку. Які зміни? Змінити не означає покращити. Хто хоче змін, будь ласка: чемодан, вокзал, Росія / Європа потрібне підкреслити". Нікого не тримають. Але ж звірства! Троє загиблих, тисячі побитих, сотні покалічених. Цивілізований світ повинен втрутитися і припинити знущання над народом і демократією. Чекаю слів занепокоєння, стурбованості і осуду з ООН і Європарламенту. Коли в Руанді правлячі хуту за кілька місяців вирізали як худобу майже мільйон тутсі, ООН непокоїлася, турбувалася і вимагала припинити, а заодно вивела миротворчий контингент з країни, щоб не піддавати ризику життя вояків. Потужні країни не побажали витрачатися на якусь Руанду, бо стурбованість не дається безплатно. Хтось повинен платити за техніку, озброєння, харчування, проживання миротворців. Геноцид припинила озброєна і навчена армія тутсі. Але ж то в Африці. А в Європі демократію дарують добрі дяді з закуліси, коли бачать усміхнені обличчя під жовто-блакитними чи біло-червоно-білими прапорами. Паралелі, паралелі, паралелі... * * * Останні вісті з Білорусі - Лукашенко зліг з інсультом. Сьогодні повинен був виступити зі зверненням до народу, якщо зможе говорити. Наближається північ, а звернення немає. Зате припинилися арешти й побиття. | |
Переглядів: 133 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |