Кат ідеально нагострив гільйотину. Привели засудженого до страти, поклали на лаву, зафіксували шию. Кат натис кнопку. Вжик. Засуджений розчаровано запитує: "І це все?" А йому: "Ти спробуй кивнути головою."

11 березня 2020 року, після прибуття з Італії першого інфікованого коронавірусом українця, Кабінет Міністрів України запровадив з 12 березня карантин на всій території України. Заробітчан і туристів звідусюди почали повертати додому. Життя завмерло.

12 березня вранці наш будинок востаннє прокинувся під традиційне виконання "Мурка, ти мій мурьоночок! Мурка, ти мій котьоночок!" Голос виконавця ідеально пасує до гімну радянських зеків. Рипання його гармошки - неодмінна складова неминучої ранкової какофонії. Кілька невдячних слухачів гімну за столиком перед будинком востаннє голосно обговорили і погасили пожежу в своїх трубах і в трубах зрадженого коханця Марусі Клімової. Увечері за цим столиком забили останнього козла шанувальники інтелектуального доміно.

12 березня тітусі і бабусі на лавочках біля будинку востаннє схвильовано вирішували проблеми управління державою в Україні і світі. Їхні внуки востаннє буцали м'ячем стінки металевих гаражів на дитячому майданчику перед будинком. Внуки, які не доросли до м'яча, востаннє ліпили пасочки в пісочниці. Ніхто не знав, що вирок вже винесений і гільйотина нагострена.

Коли корабель тоне, кожен намагається врятувати власне життя. Життя фізиків, ліриків, мислителів, полководців, підприємців і державотворців має однакову вартість з життям двірнички тьоті Валі, а власне життя дорожче від решти разом взятих життів. 13 березня народ, усвідомивши космічні масштаби катастрофи, кинувся за порятунком в аптеки. Для всіх категорій суспільних прошарків плавзасобів у вигляді масок, ліків від малярії і СНІДу не було в жодній аптеці. Ще в лютому ті, хто знав, що порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих, завбачливо викупили всі аптечні плавзасоби й закрилися в каютах, байдужі до долі свого корабля.

Місяцем раніше, а саме 12 лютого, моя колежанка, яка не боїться склерозу, бо записує і бере необхідну інформацію з ноосфери, під підписку про нерозголошення, переконала мене, що слід обережно, не привертаючи увагу і не сіючи паніку, закупити двомісячний запас життєво необхідних товарів, бо скоро почнеться коронавірусний апокаліпсис. З часів СРСР ми знали, що апокаліпсис - це порожні прилавки. Його прихід в Італію і США засвідчив телевізор. Там з продажу зникли харчі, миючі засоби і ознака нерадянського часу - туалетний папір. Ноосфера помилилася з прогнозом, треба було робити запаси не на два місяці, а на рік. Песимісти кажуть, що миші з'їли державний стратегічний запас. Оптимісти знають, що перші мільйони заробить той, хто вчасно запропонує товар, на який є шалений попит. Кожен сам вирішує, годувати корабельних мишей, чи ловити в парус попутний вітер.

З ноосфери продовжувала надходити цінна інформація про кількість хворих в реанімації інфекційної лікарні, кількість ліжко-місць, відведених хворим на коронавірус в дитячій травматології, перепрофільованій під інфекційне відділення, кількість в Харкові і Україні апаратів штучної вентиляції легенів. Ноосфера попереджала, що інфікованих немає тільки тому, що немає тестів, зате є сплеск захворюваності на пневмонію. Згідно з рекомендаціями ноосфери колежанка закрилася в своїй квартирі, необхідні продукти замовляла з доставкою під двері квартири, двічі мила з милом куплені фрукти й овочі, протирала дезінфікуючими розчинами упаковку придбаних товарів і мила в мильній воді полуниці. Вона зробила все, щоб уникнути інфікування.

Зупинилося метро, залізниця і міжміський автотранспорт. Народ сидів у своїх каютах, їв тушонку з макаронами і гречкою, користувався туалетним папером і безконтактно спілкувався з соціальними мережами. Жахливий привид коронавірусу бродив під вікнами. В чужих краях тих, хто висунувся на вулицю, вантажівками везли в братські могили без прощальних церемоній і погребальних ритуалів.

В нашій країні коронавірус обманув покладені на нього сподівання. Пенсіонери вперто не зменшували навантаження на пенсійний фонд. Вже наприкінці першого місяця карантину ця найвідважніша частина населення наважилася висунути ніс за двері квартир. Світ порадував цвітінням і зеленню. Нинішня весна відрізнилася від решти весен тим, що у кожного другого під підборіддям висіла медична маска, у решти - жирові накопичення. Нова мода порадувала жіночок старшого бальзаківського віку, в маску можна було скласти подвійне і навіть потрійне підборіддя і знову відчути себе вісімнадцятиліткою. Чоловіки з задоволенням прикрили масками неголені підборіддя і відчули себе красунчиками. В багаторазово використовуваних одноразових масках зручно розмістився втішений виявленою повагою коронавірус.

З настанням періоду весняних робіт в чарівний спосіб пенсіонери почали телепортуватися на свої дачні ділянки, щоб  посадити цибулю, картоплю, помідори й огірки.  В місті їм ловити нічого. На виклик швидкої допомоги диспетчер радить звертатися до сімейного лікаря. Сімейний лікар відмовляється йти на виклик, радить викликати швидку. Надто наполегливих швидка везе до інфекційної лікарні. У приймальному відділенні інфекційної лікарні прибулих відправляють додому вже на таксі або на тролейбусі. Не прийняті інфекційними лікарнями прориваються в терапевтичні відділення стаціонарів. Коли кількість визнаних інфікованих коронавірусом зросла від одного до тисячі, від жорсткого карантину довелося відмовитися. Знову все прийшло в рух - працює метро, їдуть трамваї й тролейбуси, курсують битком набиті електрички. На узбіччях валяються непотрібні медичні маски. Народ безсмертний.

Запитуєте, які сигнали надходять з ноосфери? Колежанка і її чоловік зараз вдома хворіють саме на COVID-19. Характерна ознака - не розрізняють запахи і смак. Сімейний лікар консультує телефоном. Лікування стандартне - побільше пити гарячого чаю, бо вірус боїться температури вище 60 ^оС, і дотримуватися енергозберігаючого режиму, бо вірус смертельний для втомлених. А головне - горілчані інгаляції. Для цього 8 шарів марлі змочити горілкою і через горілчану маску дихати 2-3 хвилини. Через два-три тижні треба буде прийти в лікарню зробити рентген легенів і оформити лікарняний лист. Чоловік хворіє тяжче, вона легше, тому ходить в супермаркет і просить легковажних касирів, щоб вони закривали масками носи - бо навколо є хворі на COVID-19. Все куплене миє з милом і дезінфікує, бо коронавірусів близько 90 видів, і набутий імунітет від одного виду може не захистити від решти 89. 

А тепер спробуймо покивати головою.