Промовив Господь до Мойсея: “Помстись на мідіянах за синів Ізраїля, і тоді приєднаєшся до своїх предків.” Тож Мойсей звернувся до народу: “Озбройте людей поміж вами на війну, і нехай ідуть на мідіян, щоб виконати Господню помсту на мідіянах... Вирушили вони в похід проти мідіян, як заповідав Господь Мойсеєві, і повбивали всіх чоловіків... Позабирали сини Ізраїля в полон мідіянське жіноцтво та дітей, і всю скотину, й отари та здобутки їхні пограбували. Усі ж міста їхні, де вони жили, з усіма їхніми оселями, спалили вогнем. Узяли вони всю здобич і все награбоване, людей і товар... І розгнівався Мойсей на воєводів, на тисячників та на сотників, які повернулися з військового походу, та й каже до них: “Ви зоставили живими всіх жінок. Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі й усіх жінок, що спізнали чоловіка, також повбивайте. А всіх дітей жіночої статі, що ще не знали чоловіка, позоставляйте живими для себе."

                                    (Біблія, Числа, глава 31, переклад Івана Хоменка)

В сучасному міжнародному праві діють дві взаємовиключні норми:

1) територіальна недоторканість та політична незалежність будь-якої держави (Статут ООН, стаття 2, пункт 4);

2) право націй на самовизначення (Декларація ООН про права корінних народів, стаття 2).

Згідно з Декларацією народи можуть самовизначатися, але згідно з Уставом не можуть змінювати існуючі державні кордони.

Коли розпадалася колоніальна система світу, великі держави не переймалися бажаннями звільнюваних від колоніальної залежності народів. Державні кордони часто малювалися на картах під лінійку. Один народ опинявся в двох державах або в одній державі опинялися два споконвіку ворогуючих народи. Це стало причиною як внутрішньодержавних так і міждержавних конфліктів. Досі невідомо, як їх слід вирішувати. В давні часи великих переселень народів керувалися настановою Моїсея - пришлі завойовники винищували корінне населення. З тих часів дещо змінилося: коли одні народи займаються взаємознищенням, інші мають можливість спостерігати і висловлювати глибоку занепокоєність.

Примусове чи добровільне переміщення великих мас людей змінює етнічний склад населення. Такі переселення перетворюються на тиху інтервенцію в сусідні держави і з часом дають підстави заявляти права на територію, де переселенці чисельно переважають корінне населення. Для мобілізації населення на відвоювання "споконвіку нашої землі" звертаються до свого героїчного минулого, і якщо не знаходять там потрібних міфів, то самі створюють міфи про героїзм своїх предків.

Хто слідкує за війною між Вірменією і Азербайджаном, помітив, що більшість інтернет-спільноти підтримує "визвольну війну Азербайджану" і зловтішається поразками "вірменської окупаційної армії". Воістину, у перемоги тисяча батьків, а поразка завжди сирота.  Але чи справді ми зараз спостерігаємо за битвою Добра і Зла?

Повномасштабна війна між Азербайджаном і Вірменією за право володіти територією Нагірного Карабаху (Арцаху) почалася 27 вересня 2020 року. Поразку Вірменії ми розцінюємо як поразку ворожої до України Російської Федерації. Нас радують перемоги Азербайджану, підтримуваного Туреччиною, бо ворог нашого ворога - наш друг. Алієв говорить про мільйон азербайджанців з Карабаху, які живуть у таборах біженців. Пашинян говорить про право жити на своїй батьківщині мільйонів вірмен, яких неодноразово піддавали виселенням і геноциду. Вірмени вважають Карабах (Арцах) своєю історичною прабатьківщиною. До ХІІІ століття він був складовою частиною Великої Вірменії. Коли тюрки прийшли в Закавказзя, вони знищили Велику Вірменію як державу, і змусили її етноси рятуватися від повного винищення  на території нинішньої Туреччини.

Наступні завойовники прийшли в Закавказзя з Російської імперії, вони витіснили з Карабаху азербайджанців і запросили з Османської імперії до Росії своїх одновірців - вірменів. У першій світовій війні вірмени і Російської, і Османської імперій воювали на боці Росії проти Османської імперії. За це Османська імперія у 1915 році виселила як пришлих, так і тубільних вірмен в пустелю Сирії, звідки вони не могли б впливати на хід війни. Дорогою до нового місця проживання від 1,5 млн. (за даними вірмен) до 300 тис. (за даними турків) переселенців були або вбиті турками, або загинули від голоду, спраги і хвороб.

У 1923 році Радянська влада запросила турецьких вірмен переселитися у Радянську Вірменію і Карабах, територія якого вже була передана Радянському Азербайджану. Знову на одній території зустрілися азербайджанці і вірмени після століть ненависті і ворожнечі. Потужна радянська імперія мала достатньо сили, щоб змусити як братські, так і ворогуючі народи разом будувати комунізм, і переплавити всі етноси і народи в єдиний радянський народ.

Доки незгоди і біди боротьби проти світового імперіалізму і неминучих при цьому війн не залишали місця для інших думок, крім однієї – вижити, доти відступала на задній план міжетнічна ворожнеча. Коли імперіалізм був майже переможений (принаймі на ідеологічному фронті), і розвинений соціалізм приготувався переродитися в комунізм, тобто в суспільство загального добробуту, дефіцит комуністичного добробуту в одних і його надлишок у інших змусив шукати причину несправедливості і нерівності. У Карабасі, де більшість населення були вірменами, майже всі керівні посади займали азербайджанці. Отже, це вони винні у всіх народних бідах.

В Радянському Союзі діяла мафіозна система купівлі керівних посад за твердим тарифом. Вона давала можливість допущеним збагачуватися самим і виділяти належну частку нагору. Ця система у Карабасі мала чітке національне забарвлення. Одночасно з заявленим самовизначенням народний рух за приєднання до Вірменії посягнув на мафіозну систему управління СРСР. За вимогою народу кілька секретарів райкомів були звільнені з куплених ними посад. Однак дозволу на приєднання до Вірменії Нагірно-Карабаської автономної області Москва не дала. Багатоетнічний устрій СРСР не можна розхитувати, щоб не порушувати усталений розподіл сфер впливу місцевих мафій.

Історія нинішніх конфліктів між Вірменією і Азербайджаном така ж кривава і жорстока, як в Середньовіччя. Зараз дві мафіозні системи знищують два народи. Спостерігачі розділилися відповідно на дві команди уболівальників. А Ви за яку, за вірменську (російську) чи азербайджанську (турецьку) мафію? Ви вже визначилися, перемога якої з них принесе найбільше вигод українському народу?

                  Де ти був, Боже, коли руйнували найкращу з країн?

                  Де ти був, Боже, - коли в безнадії Тобі ми молились - Амінь...

                                                             Артур Месчян "Де ти був, Боже?"