Людина здатна забути про свою людяність заради безглуздої ідеології, виконуючи й перевиконуючи накази харизматичних лідерів, які закликають вбивати всіх, кого вони назвуть ворогами.  (Ф.Зімбардо "Ефект Люцифера")

Стислий переказ ІМХО

Наснився царю Вавилонії Навуходоносору здоровенний ідол. Голова в нього була золота, груди й руки срібні, живіт і стегна мідні, гомілки залізні, а ступні з того, з чого  і в Вавилонії, і в Покровці саман роблять, тільки у Вавилонії в заміс поклали не солому, а залізні ошурки. З соломою краще, могли  б вік служити. А залізні ошурки - то панські витребеньки, щоб не по-простому, а по-панському. Пропав чудовий ідол через панську пиху. Впав з гори камінь, ідол не встиг відскочити. Камінь поцілив у ступні, вони розсипалися, ідол упав і розбився.

Пророк Даниїл пояснив цареві, що ідол з глиняними ногами - то його держава, яка деградує з золотої до глиняної та й розвалиться. Все це так, але трішечки не так. Деградація починається з того, що державній голові дістається все золото, а ногам залишається тільки глина. До такого комплекту завжди знайдеться влучний камінь.

Вавилонія постійно воювала з сусідами. Багата воєнна здобич єднала навколо царя, живила патріотизм і підвищувала добробут вавилонців. Аж тут Валтасар, біблейський син Навуходоносора, одержав послання "Мене, мене, текел, упарсин" і Вавилонії не стало.

* * *

Для чого потрібні війни, від яких споконвіку рушаться вавилонії? Тільки не кажіть, що для того, щоб порятувати сусіднє братське населення від дурних правителів, або захопити у сусіда патронний заводик, без якого власна багатосоттисячна армія беззбройна і беззахисна. 
Тут би й поговорити про наболіле - РФ і Україну. Але не будемо поглиблювати і усугубляти. Залишаймося у Вавилонії, тобто, в Іраку. В 1979 році президентом і одночасно прем'єр-міністром Іраку став Саддам Хусейн. Як і належить сучасному диктатору, спирався він на партію Баас, Партію арабського соціалістичного відродження, таку як треба,  національну, соціалістичну і одностайно згодну. За його правління Баас стала єдиною політичною партією Іраку, а соціалізм - єдино можливим шляхом розвитку з властивими соціалізму пишною демагогією, чистками, стратами і ув'язненнями опозиціонерів, потужною армією з хімічною, біологічною та іншою зброєю і обов'язковим переходом від воєнно-політичної диктатури до тоталітарної держави.
За щасливим збігом обставин на час захоплення влади Саддамом Хусейном вартість бареля нафти продовжувала зростати з 3 $/барель на початку 1970-х років до 35 $/барель у 1980 році (відповідно 10,79 і 104,12 $/барель в перерахунку на нинішні ціни). Доходи від експорту нафти націоналізованої Саддамом нафтовидобувної промисловості зросли від 1 млрд.$ у 1972 році до 26 млрд.$ у 1980 році. Гроші пішли на підвищення зарплат, будівництво доріг і житла, інвестиції в нові виробництва. Економіка розцвіла. Ірак одержав батька нації, який дбає про добробут народу і бореться з ворогами, які зазіхають на цей самий добробут. Диктатор Саддам Хусейн став настільки золотим, що народ аж нетямився від любові до нього. Доглянутому і нагодованому народу подобалося бути овечою отарою у  пастуха, який і про овець дбає, і пильнує, щоб вовки і козлища не псували отару. Розстріли опозиціонерів десятками, сотнями стали звичною справою. Але ситі вівці довіряли своєму пастуху - кого треба, того й розстрілюють. 
 
Як заведено в історії, по сусідству з Іраком в Ірані проживав братський іранський народ, щоправда братів-шиїтів там було 89 % (сунітів - 9 %), тоді як в Іраку шиїтів тільки 60 % (сунітів - 20 %, але уряд Іраку і військове керівництво були сунітами). Шиїти, суїти... Це ж не 1258 рік, коли шиїти підтримали армію нащадка Чингізхана Улагу-хана і за обіцянку винищити небратських сунітів відкрили ворота Багдада його війську. Монголи розграбували і знищили місто, не вникаючи у тонкощі релігійних переконань окремих жителів. 
Саддам Хусейн готовий був дружити з братським народом Ірану, але у 1979 році не тільки в Іраку, а й в Ірані прийшов до влади новий правитель. Щоправда не шляхом інтриг і вбивств суперників, як Саддам. Аятоллу Хомейні на вершину влади підняла Ісламська революція. Перемоги п'янять і позбавляють розуму. В Ірані заговорили про необхідність поширення Ісламської революції на весь ісламський світ. Аятолла Хомейні проголосив Саддама ворогом ісламу і змінив на користь Ірану правила сумісного користування рікою Шатт-ель-Араб (злиття Тігру й Євфрату). У Саддама теж прорізалися бажання - Хузистан, багата нафтою провінція Ірану, заселена етнічними братами-арабами, і вся річка Шатт-ель-Араб. Обидва правителі почали фінансувати і підтримувати сепаратизм курдів не у власних, а в братських країнах. 
 
Диктатори хочуть влади і слави. Підданим достатньо хліба і видовищ. Компромісом стає війна, яка за задумом повинна дати диктаторам славу, а підданим - видовища. Далекі від бажаного. У 1980 році іракська армія, в якій Саддам значно прорідив вище командування за змови проти своєї персони, вторглася в Іран. Іранська армія, ослаблена проведеними ідеологічними чистками, відступала, здаючи місто за містом, аж доки з початком осінніх дощів обидві армії не зав'язли в багні бездоріжжя. Обидві держави одержували кредити, зброю і моральну підтримку від уболівальників зі всього світу. Щоб шоу тривало як можна довше, деякі уболівальники підтримували гравців почергово, а то й одночасно обох, як СРСР, який поставляв зброю і в Ірак, і в Іран. Пропаганда переконала народи обох країн, що вони захищаються від ворожої агресії і воювати до перемоги - це справа честі. 
Війна тривала 8 років на територіях обох країн, і закінчилася у 1988 році повною і остаточною перемогою Ірану й Іраку - ніхто нічого не здобув і не втратив. Видовище, влаштоване Саддамом, принесло Іраку 120 тис. убитих, 300 тис. поранених, 70 тис. полонених, більше 193 млрд.$ матеріального ущербу, 80 млрд.$ зовнішнього боргу, втрату репутації через знищення 182 000 курдів і хімічні бомбардування курдських міст, від чого тільки в Халлабджі загинули близько 5 000 мирних жителів Іраку. Ціна, сплачена за війну Іраном: 300 тис. убитих, 700 тис. поранених, 40 тис. полонених, 700-900 млрд.$ матеріального ущербу. Іран розрахувався власними коштами, Ірак набрався кредитів і після війни настав час віддавати борги. Несподівано пересохло джерело, яке наповнювало бюджет - з 1980 року почала падати ціна нафти. 
 
Доки Ірак воював з Іраном, братський Кувейт багатів на експорті нафти і навіть позичив Саддаму 15 млрд.$. Коли закінчилася війна, Кувейт почав наполягати на поверненні боргу. Саддам звинуватив його у незаконному видобутку нафти з прикордонного іракського родовища і виставив вимогу списати борг і приплатити за добуту нафту 2,5 млрд.$. Кувейт відмовився. 
За два тижні, 2 серпня 1990 року, Революційний Тимчасовий уряд вільного Кувейту звернувся до Іраку з проханням про воз'єднння. В цей же день  120-тисячна армія Іраку окупувала Кувейт. Сини Кувейта повернулися в сім'ю, анексований Кувейт став дев'ятнадцятою провінцією Іраку. Третина населення Кувейту - 300 тис. біженців - покинули країну. 
Рада Безпеки ООН прийняла резолюції № 660 з вимогою негайного виведення військ Іраку з Кувейту і № 661 про повну фінансову, торгову і воєнну блокаду Іраку. Саддам намагався виторгувати переможні умови капітуляції, виграти час і нарощував армію, готуючись до війни. Замість сподіваних слави переможця і скасування кредиторами частини боргів, він був викинутий з Кувейту військами коаліції, очолюваної США. 27 лютого війна закінчилася.
Ірак одержав близько 30 тис. убитих, 40 тис. поранених, більше 30 тис. зниклих безвісти, ембарго, арештовані рахунки в західних країнах і зобов'язання компенсувати Кувейту збитки, причинені війною. Втрати Кувейта: від 2 до 5 тис. осіб загинули, згоріли всі 500 нафтових свердловин, матеріальний ущерб 50-70 млрд.$. Втрати коаліції: 343 загиблих військових. 
 
Але ж ми з вами пам'ятаємо, що багата воєнна здобич єднає навколо правителів їхніх підданих, живить патріотизм і підвищує добробут. Світ виконує забаганки переможців. Хто має вишколену армію воїнів і здатен дати їм найпотужнішу, найстрашнішу зброю, той диктує світу свої умови.  
Розорений війнами Ірак повстав проти диктатора, на півночі повстали курди, на півдні - шиїти. Але 750 - тисячної армії вистачило, щоб придушити повстання. При цьому загинули від 30 до 100 тис. повсталих. Але кого цікавили внутрішні справи Іраку? Порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих. 
Року вистачило, щоб пропаганда проголосила перемогу Іраку у війні з Кувейтом. Ірак знову приступив до пошуку можливостей виробляти хімічну, бактеріологічну і ядерну зброю. Санкції і економічна блокада знову згуртували іракців навколо лідера. У бідах країни звинуватили не Саддама, а підлих американців, які хотіли скорити волелюбний іракський народ. Країна голодувала, потерпала від нестачі медикаментів, але вірила в мудрість Саддама.
Саддам зайнявся відновленням військової спроможності держави. У 2001 році на прапорі Іраку, де три зірки символізують єдність, свободу і соціалізм, Саддам власноруч написав "Аллах акбар". Свою поразку він подав як поразку ісламського світу і закликав арабів стати на захист святинь ісламу, проголосити джихад американцям і сіоністам. 
 
5 лютого 2003 року державний секретар США Колін Пауелл продемонстрував на Раді Безпеки ООН ампулу з білим порошком - спори сибірської язви, вирощені в Іраку. 20 березня 2003 року після заяв про наявність даних розвідки, що Ірак розробляє зброю масового знищення, армія США почала військову операцію в Іраку з кодовою назвою "Іракська свобода" ("Шок і трепет") і вже 15 квітня операція була завершена. Генерали обіцяли швидку перемогу і не помилилися. Народ радо зустрів американську армію, яка принесла звільнення від диктатора. За півтора місяці бойових дій втрати армії визволителів склали 172 особи загиблих і 1621 особа поранених. 
Військова адміністрація провела люстрацію серед чиновників державного управління і в силових структурах - всі члени партії Баас були звільнені без права відновлення на посадах. Почалася підготовка до перших справжніх демократичних виборів. 
Як сталося, що замість очікуваної демократизації і економічного розквіту Ірак одержав повстання проти окупаційної влади, громадянську війну й Ісламську республіка Іраку, яка перетворилася на ІДІЛ?