Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Проза » Фотоподорожі

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

Зима, мороз. Самий час відправитися в мандри. Сьогодні вирушаємо з Харкова в Опішне Полтавської області. Мета подорожі - Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Добра новина - карантин вихідного дня закінчився, з 0З грудня музей приймає відвідувачів. Якщо через собачі бої між провідними політиками Ви зневірилися в людях, завітайте до музею, Україна тут, люди тут, невмируще Добро тут. А ще тут незнищима випалена глина, черепки якої зібрали археологи на розкопках поселень наших предків, щоб показати нам наші витоки і запропонувати задуматися над одвічними питаннями: Хто ми? Звідки ми? Куди ми йдемо? 

В експозиції музею знахідки з трипільського поселення Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької області. яке з 1989 до 1993 року досліджувала Дністровська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Олексія Корвіна-Піотровського. Загальна площа поселення – 12 гектарів. Було розкопано сім житлових споруд, розміщених кількома півколами. Серед знахідок горщики, миски, цілі посудини та їх фрагменти. Дата виготовлення  IV - початок III тисячоліття до н. е. Вік знахідок щонайменше 5 000 років.

Не були наші предки примітивними дикунами в звіриних шкурах. Знайдений археологами посуд свідчить, що були вони такими ж як ми людьми з властивим людям відчуттям прекрасного. Своє розуміння світоустрою і свого місця в ньому вони карбували на поверхні посуду, в якому зберігали збіжжя, готували страви, з якого їли. Гончарі знали властивості глини, вміли користуватися барвниками, з балабуха глини умілі руки творили посуд досконалої форми. Їм була відома технологія випалювання глини в двоярусних горнах, і вони володіли мистецтвом нанесення візерунку на поверхню виробів. Стародавні гончарі не менше ніж 18 тисяч років тому почали випалювати посуд з глини. Розкопані горна для випалювання посуду, збудовані землеробами Трипілля, такі самі, як горна, з якими працювали українські гончарі у ХІХ - ХХ століттях. 

Ходімо до музею. Бернашівка, Вінничина, кінець IV - початок III тисячоліття до н.е.

Фото 1. Горщик, 1990

Фото 2. Горщики і миска-покришка, 1991

Фото 3. Миска-покришка, 1991

Фото 4. Миски-покришки, 1990

Фото 5. Миски, 1990.

Фото 6. Миски, 1990

Фото 7. Горщики, 1989

Фото 8. Горщики і миски, 1989

Фото 9. Фрагменти посуду, 1991

Фото 10. Миски, горнятка, 1990

Рис.11. Реконструкція орнаментів з трипільського посуду

Звичайно ж Ви помітили, що дно посуду гостре, щоб ставити його в заглибини в ґрунті або у видовбані для цього отвори в столах. Складне у виготовленні пласке дно буде винайдене пізніше. Давайте ще раз помилуємося останнім фото з горнятками у формі двох конусів, складених основами. З них пили? Використовували в містичних ритуалах? Зберігали щось цінне і рідкісне? Немає відповіді. 

Мені пощастило опинитися в українській хаті вже у чотирирічному віці. Миттєва телепортація загострила сприйняття. Кожна побачена річ була дивовижною, вражала, хвилювала і закарбувалася в пам'яті. В хаті і в дворі було багато знайомого металевого начиння: відра, чавуни різного розміру, рогачі до чавунів, кочерга, чаплія, лопати, сапи, коси, граблі, ланцюги і шкворні, щоб припинати корову для випасу біля води в балці. Все це було і в Сибіру, навіть імена корів були схожі: сибірська Зорька і старенька покровська Зойка, яку через два роки змінила на службі її донька Квітка. Але тут були небачені мальовані дерев'яні ложки і глиняний посуд: макітри, горщики, глечики, слоїки, ковші, різних розмірів миски, полумиски... Постійно на кілках тину вижарювалися на сонці глечики-гладущики, щоб в них не прокисало молоко. Мальованими були миски і одна макітра - їх боки прикрашали дивовижні квіти, яскраві смужечки і хвильки. Навіть зараз чую, як смачно плямкають в макітрі вареники з сиром, коли бабуся стряхує її, щоб усі вареники перемастилися вершковим маслом. На обідній стіл ставилася велика полив'яна миска з борщем, всі їли з однієї миски дерев'яними ложками. Бабуся не допустила до свого столу залізні ложки, виделки і фаянсові миски, які приїхали з нами з Сибіру.

Коли відсадили город і чекали дощові хмари, бабуся навчила стрибати по двору і примовляти:

          Іди, іди, дощику, 

          Зварю тобі борщику

          В полив'янім горщику.

          Дощику, дощику, припусти

          На бабині капусти,

          На дідове жито,

          Щоб було чим жити.

Я й зараз, коли дивлюся на спекотне небо, мимоволі починаю промовляти це древнє заклинання. Тисячі років люди заманюють з неба дощ борщиком в полив'яних  горщиках. Зараз є засухи, але немає полив'яного горщика, щоб дощ проливався "цебром, відром, дійницею над нашою пашницею". 

Та годі про сумне. Ходімо споглядати красу, доки її не поглинула земля до часу, коли в майбутньому археологи завмруть від здивування над викопаними черепками. І хтось з них висловить припущення, що ми теж були людьми, такими, як вони, бо в нашому житті теж було присутнє прекрасне. І якось співіснували наукові досягнення і посудини у вигляді тварин, з яких колись пили чи лили на жертовники кров забитих тварин, потім - жертовне вино, потім будь-які напої, зрештою поставили на полички для краси.

Фото 12. Полив'яний горщик

Фото 13. Баран і козел 

Фото 14. Лев

Фото 15. Козли

Фото 16. Баранці

Фото 17. Міфічні тварини, в яких перетворюються земні козли

Фото 18. Баранці, козли, півник, свиня-горщик і багато різного посуду

Від магічних тварин перейдемо до посуду, яким сотні років користувалися і бідні, і багаті. У бідних посуду було менше, без поливи, без мальовки. У багатих посуду було більше і вони собі могли дозволити звичайний орнаментований посуд на кожен день і пишно оздоблений - на святковий стіл. 

Фото 19. Глечик

Фото 20. Горщики

Фото 21. Макітри

Фото 22. Макітра

Фото 23. Миска і полумисок

Фото 24. Куманці

Фото 25. Плесканці

Фото 26. Глечик

Фото 27. Глечики, вази, зелені тиквасті глечики 

Фото 28. Миски, тарелі, глечик, кухлі

Фото 29. Три слоїки, куришка для обкурювання ладаном оселі

Фото 30. Тиква

Фото 31. Вази

Фото 32. На верхній полиці: глечик, барило, два плесканці, два куманці, супник, банка

на середній полиці: бабушник (для випікання хліба), ринка (засмажка), двоє двійнят (на Святвечір малі хрещеники несли в них кутю і узвар хрещеним батькам, в будні дні несли  батькам борщ і кашу на обід в поле), куришка і три тарелі

на нижній полиці: горщик, носатка, чотири глечики, банка, три тарелі

Фото 33. Мальовані глечики з покришками у вигляді совиних голів

Фото 34. Ринки

Фото 35. Вершники

Фото 36. Барині

Фото 37. Микола Пошивайло "Троїсті музики", глина, шамот, гончарний круг, розпис ангобами, теракота, Опішне, 2000

Фото 38. Микола Пошивайло "Козаки співають", глина, гончарний круг, ліплення, розпис ангобами, теракота, Опішне, 1997

Фото 39. Трійчасті свічники в барокковому стилі

Сонце сідає, але встигаємо подивитися у дворі хоча б частину експозиції монументальної скульптури. Польоти в минуле закінчилися. Ось воно, сучасне мистецтво, втілене в глині.

Фото 40. Тетяна Павлишин-Святун "Ворскла. Випас мудрих риб", глина, шамот, пігменти, ліплення, вдавлювання, ритування, вирізування, Львів, 2018

Фото 41. Просто безіменна і мудра риба

Фото 42. Микола Вакуленко "Цитьте, жаби, я ваш пан", глина, шамот, пігмент, ліплення, вдавлювання, проколювання,  Ялта, АР Крим, 2019

Фото 43. Іван Фізер "Страж Всесвіту", глина, шамот, ліплення, ритування, Черкаси, 2000

Фото 44. Михайло Дідківський "Спогади про майбутнє", глина, шамот, ангоби, гончарний круг, ліплення, Вінниця, 2001

Фото 45. Вячеслав Віньковський "Птахи моїх предків", глина, шамот, ангоби, ліплення, лискування, мальовка, Ужгород, 2000

Фото 46. Сергій Радько "Оленка", глина, шамот, ангоби, ліплення, тиснення, вдавлювання, Межиріч, Черкащина, 2001

Фото 47. Монументальний свистунець "Півник"

Фото 48. Ірина Норець "Бджола", глина, шамот, ангоби, пігменти, полива, ліплення, ритування, Київ, 2001

Фото 49. Безіменні двоє

Фото 50. Віра Чернієнко "Відпочинок", глина, шамот, пігменти, ліплення, формування, ритування, Рівне, 2001

Фото 51. Варвара Карнаух "Дизайн людини", глина, шамот, ангоби, полива, пігменти, ліплення, вирізування, мальовка, Хисаря, Болгарія, 2018

Фото 52. Марк Чатерлі "Українська медитація", глина, шамот, пігменти, ангоби, полива, ліплення, вдавлювання, ритування, Вільямстон, США, 2019

Фото 53. Тетяна Павлишин "Адам і Єва", глина, шамот, ангоби, полива, гончарний круг, Львів, 2001

Фото 54. Олена Одарич, "Рибалка", глина, шамот, ангоби, пігменти, скло, метал, ліплення, ритування, проколювання, мальовка, Полтава, 1998

Фото 55. Володимир Хижинський "Окрилена", глина, шамот, пігменти, полива, ліплення, ритування, вирізування, Луцьк, 2000

Фото 56. Вячеслав Віньковський "Древній міф", глина, шамот, ліплення, кольорові маси, полива, Ужгород, 2001 

Фото 57. Сейран Маргарян "Гриф", глина, шамот, ангоби, ліплення, вирізування, мальовка, Полтава, 1998

Фото 58. Зінаїда Близнюк "Квітка-1", глина, шамот, ангоби, поливи, ліплення, вдавлювання, мальовка, Опішне, Полтавщина, 2017

Фото 59. Зінаїда Близнюк "Вужик" і "Жабик", глина, шамот, ангоби, поливи, ліплення, проколювання, Опішне, 2018 і 2019

Фото 60. Андрій Пінчук "Мрії про море", глина, шамот, ангоби, ліплення, Харків, 2000

Фото 61. Іван Салевич "Посвята Опішному. Наше небо", глина, шамот, пігменти, ліплення, Чернівці, 2000

Фото 62. Сандра Бан "Небо держить Землю", глина, шамот, пігмент, ліплення, Скрад, Хорватія, 2018

Фото 63. Зінаїда Гуржій "Нев'янучий цвіт"

Фото 64. Тетяна Павлишин, "Птахи" ("Струнка тополя тонша й тонша, немов би хоче стати птахом"), глина, шамот, ангоби, метал, ліплення, Львів, 2000

Фото 65. Сергій Курило "Квіти війни", метал, дерево, зварювання, Лебедин, Сумщина, 2015

Фото 66. Дануте Гарлавічене "Ліміт часу у вічності", глина, шамот, пігменти, гончарний круг, ліплення, вдавлювання, ритування, Алітус, Литва, 2018

Фото 67. Прощальний погляд на паркову експозицію

Для довідки

Гончарний круг винайдений у Месопотамії в кінці 4 тис. до н. е. На території України відомий від 1-ї половини I тис. н. е

Трипільська культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., знаходилася між Карпатами та Дніпром на територіях сучасних України, Молдови та Румунії. Загальна площа понад 350 тис. км².

Ангоби - фарби природнього кольору на основі рідкої глини

Шамот - порошок з подрібнених гончарних виробів або заздалегідь слабо обпаленої глини

Ритування (продряпування, гравіювання, «уріз») – нанесення поглибленого жолобка невеликою дерев’яною паличкою чи цвяхом.

Глянсування (лощення) робилось гладким предметом (наприклад, камінцем) на сухому черепку - так наносились лінії, смуги та інші прикрашання.

Ріжкування -  спеціальний ріжок наповнювали ангобом, в отвір-дірочку внизу вкладали або гусяче перо, або скляну трубочку. Цівка ангоба таким чином наносилася на поверхню готового виробу. Зараз ріжок замінено на грушу з гуми. Так майстри виписували прямі та хвилясті лінії, наносили цятки, листочки, розетки або інший орнамент.

Фляндрування – гострим предметом з’єднувались три чи чотири стрічки ангобів різних кольорів, утворюючи мармурові розводи, чіткі та схожі на зигзаг.

 

Далі  буде, бо хочу повернутися в Опішне, щоб відвідати музей-садибу родини Пошивайлів музей-садибу Олександри Селюченка, музей-садибу родини Кричевських і музей-садибу Леоніда Сморжа. Після цього обдумати та проговорити побачене й прочитане.

Категорія: Фотоподорожі | Додав: Kunigunde (08.12.2020)
Переглядів: 132 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: