Війна зірвала з місця, підхопила й занесла аж у Галичину, в незнайомий край до незнайомих людей. В перший же вихід на вулицю зустрічна незнайома жінка вимогливо привітала: „Слава Ісусу Христу!” З підсвідомості зринула незнайома губам відповідь: „Навіки слава!” Чи можливо вітатися інакше в селищі-музеї, де на вибір у 100-кроковій досяжності храми, собори, церкви, молитовні будинки, монастирі, семінарії, де чи не на кожному розі статуї Богородиці Діви і хрести з розіп’ятим Ісусом Христом зі свіжими квітами біля них.

З 25 лютого Львівська область, селище міського типу Брюховичі, відпочинковий комплекс у лісі на краю селища. Приїхала з зими у ранню весну – на газонах цвітуть маргаритки, на ліщині гойдаються сережки, на вербах розпухнастилися котики, скрізь розгулюють чорні дрозди, а на деревах сплять сови.

Виють сирени, час від часу вибухає небо, але в порівнянні з пеклом у Харкові тут рай на землі. Намагаюся облаштувати своє майже мирне життя і зацікавлено роздивляюся місцеву флору й фауну. Фауна дещо розчарувала, з тетраподів крім білок, їжаків і косуль тут є тільки люди. Моя співуча слобожанська мова привертає увагу галичан.

- Ви звідки?

- З Харкова.

- Але у Вас гарна українська мова.

Чому б їй не бути гарню., якщо заселялася Слобожанщина українськими козаками і селянами. Мій рідний херсонський суржик знітився і давно зник, зачарований красою слобожанської вимови.

Вдивляюся в прикмети галицької весни. Фото зроблені на грядах Розточчя в лісі на північний захід від Брюховичів на відстані однієї – двох годин неспішного ходу від відпочинкового комплексу „Перлина Львова”.

Фото 01. Стокротки багаторічні, маргаритки багаторічні, моріжничок (Béllis perénnis), 27/04/2022

Трава стокроток містить сапоніни, ефірну олію, флавони, глюкозид белідин, смолисті речовини, слиз, інулін та органічні кислоти (яблучну, винну, щавлеву). Для медичних потреб використовують траву дикорослих стокроток, яку заготовляють в період цвітіння, відокремлюючи стебло від коріння під приземною розеткою листків.  Препарати стокроток регулюють загальний обмін речовин, діють як відхаркувальний, протизапальний, жарознижувальний і кровоспинний засіб, підвищують діурез, сприяють виділенню жовчі у дванадцятипалу кишку, мають властивість злегка проносити. Настоєм трави лікують рани, інфекційні ураження шкіри, мастит, виводять родимки. З молодого листя рослини готують салати, які позитивно впливають на обмін речовин в організмі людини.

Фото 02. Підсні́жник звичайний, підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), Червона книга України, 20/03/2022

Ранньовесняний ефемероїд, весь цикл вегетації закінчується до появи листя на деревах. Із весни попереднього року накопичує запаси поживних речовин у цибулині, формує зачатки органів наступного року – стебло, листя, квіти. У лікувальних цілях використовують цибулини та листя підсніжника. Цибулини викопують на початку цвітіння, очищають від ґрунту і коренів, а потім промивають під струменем холодної води і подрібнюють. З них відразу готують настоянки або мазі. Листя збирають з початку цвітіння до утворення насіння, коли воно містить найбільше лікувальних речовин. В цибулинах міститься від 0,5 до 1,38 % алкалоїдів, головний із них – галантамін, сильний інгибитор холинестерази. Галантамін високотоксичний і викликає блювоту, але у невеликих кількостях він дуже цілющий. Галантамін застосовується в медичній практиці при міастенії, міопатії, рухових і чуттєвих порушеннях, пов'язаних з захворюваннями і травматичними пошкодженнями нервової системи, при невритах, радикуліті, серцевих недугах, адіссоновій хворобі. У вигляді мазей, настоянок і ванн застосовується зовнішньо для лікування шкірних захворювань та захворювань кісток і суглобів, грибкових інфекцій. Мазь наносять на уражені ділянки при невралгії, ішіасі, болях у шиї, болях у попереку, спондильозі та артрозі. Настоянка з листя та свіжих цибулин застосовується при грибкових інфекціях шкіри та нігтів, свербінні, виразках, вуграх, ранах та болях у суглобах.

Фото 03. Шафран весняний, крокус весняний, брандушка (Crocus vernus), Червона книга України, 23/03/2022

Висушені рильця використовуються як цінна приправа, ліки, барвник. Промислове вирощування шафрану триває вже більше 3 000 років і досі ця пряність залишається найбільш дорогою у світі. Колись він був таким цінним, що венеційським дожам заборонялося приймати його в дар, а в Німеччині XIV–XVI століттях за його підробку спалювали живцем або закопували в землю. Рильця шафрану - прекрасний барвник. Для царів Мідії, Вавилона, Персії фарбували шафраном у жовтий колір взуття, сукні, облямівки суконь та покривала. У Китаї шафраном фарбувати одяг лише імператора. Після смерті Будди шафран став кольором одягу його послідовників. Римляни і греки використовували шафран для дезінфекції приміщень, ним ароматизували воду, прикрашали підлоги в залах, набивали пелюстками крокусів подушки. До складу шафрану входять жирна і ефірна олії, барвники, глікозиди, азотисті речовини, кальцій, калій, пінне, цинеол, каротиноїди, флавоноїди, цукор, вітаміни В1, В2, В6, Р і РР. Шафран використовується як в народній, так і в традиційній медицині. Шафран зміцнює серце, знижує рівень холестерину, покращує травлення, корисний для шкіри. сприяє лікуванню безпліддя, патологій печінки, дисфункції нервової системи, хвороб дихальної системи, порушення травлення, депресії, прищів. З його допомогою лікують різні патології крові, функціональні хвороби серця, цистити, уретрити, сечокам’яну хворобу, а також запальні захворювання очей та гнійні рани на шкірі. Нерідко цю спецію прописують хворим на епілепсію для профілактики і купірування судомних станів. З давніх часів відома його здатність позбавляти від меланхолії, больових відчуттів, депресивних станів завдяки тому, що посилює синтез серотоніну, тобто гормону радості. Шафран є легким психотропним засобом, який не викликає звикання. Приправа допомагає видалити застій крові в судинах, очистити лімфу, відновити процес травлення, зміцнити респіраторні органи і органи чуття, а також покращити роботу нирок і печінки, підвищити потенцію, зберегти молодість шкіри. Спеція є сильним антиоксидантом завдяки вмісту каротиноїдів. Шафран вважають найсильнішим стимулятором імунної системи. Шафранова олія, одержана з листя, містить цинеол, пінен та ін., має в’яжучу, протизапальну та заспокійливу дію, знижує рівень цукру, нормалізує кров’яний тиск.

11/04/2022

30/04/2022

Фото 04. Анемона гайова, конопелька гайова, анемона дібровна (Anemone nemorosa), 30/04/2022

До складу рослинної сировини  входять алкалоїди, глікозиди (протоанемонін, деякі типи сапонінів, дубильні речовини, таніни), вітамін С, смоли, органічні кислоти (хелідонова кислота), та ін. Основною активною речовиною є протоанемонін, або анемонал, який називають анемоновою камфорою. Використовують внутрішньо для лікування злоякісних новоутворень, серцевих захворювань, запалення легень, гарячки, при болях у шлунку, як абортивний засіб; зовнішньо — при ревматизмі, подагрі, як антимікробний засіб при лікуванні дерматозів. 

08/04/2022

Фото 05. Анемона жовтецева (Anemonoides ranunculoides), 08/04/2022

Анемона жовтецева  містить камфору і глікозед ранункулін. Препарати анемони жовтецевої мають наркотичні, болетамувальні, антиспазматичні, кровоспинні, сечогінні та антибактеріальні властивості. Раніше з анемони жовтецевої одержували анемонін, який використовували при астмі, коклюші, рахіті та при маткових кровотечах.

Фото 06. Медунка лікарська, медуниця (Pulmonaria officinalis), 10/04/2022

Всю рослину заготовляють під час цвітіння у травні - червні, коріння викопують восени або рано навесні. У ній містяться антоціани, флавоноїди, алантоїн, сапоніни, слизу, кремнієва і аскорбінова кислоти, каротин, рутин, поліфеноли, дубильні речовини. Це чудові ліки при захворюванні легенів, за рахунок сапоніну, таніну вона є пом'якшувальним, відхаркувальним засобом, тому її рекомендується вживати при інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Це відмінний сечогінний, протизапальний, антисептичний, ранозагоювальний засіб, У хворих на цукровий діабет вона може знизити рівень цукру в крові. У медунки на одній стеблині можуть бути квіти різного відтінку, зокрема яскраво-рожевого, фіолетового, пурпурового, бузкового, блідо-блакитного, волошково-синього. Можна спостерігати рідкісне серед квіткових рослин явище зміни забарвлення віночка у процесі цвітіння. Спочатку з'являються рожеві квіти, які під кінець цвітіння стають синіми.

Фото 07. Медунка темна (Pulmonaria obscura), 10/04/2022

Збирають усю рослину навесні в період цвітіння. Містить таніди (6—10 %), рутин, слиз, у значній кількості каротин і аскорбінову кислоту, кровотворний комплекс мікроелементів: манган, залізо, мідь, кальцій, які регулюють також діяльність залоз внутрішньої секреції, активізують дію вітаміну B1. Застосовують рослину з коренем при різних кишкових хворобах, захворюванні дихальних шляхів, як протизапальний, відхаркувальний, кровоспинний і антисептичний засіб, при хрипоті, проносах, жіночих хворобах. Зовнішньо застосовують для промивання гнійних ран, наривів, для дитячих ванн при золотусі.

13/04/2022

Фото 08. Зубни́ця зало́зиста (Dentaria glandulosa), 08/04/2022

Як релікт третинного періоду (25 – 3,5 млн. років назад) збереглася переважно у гірських місцевостях із відносно м'яким кліматом. У червні по завершенню плодоносіння її надземна частина відмирає, а в ґрунті зберігається кореневище, з якого наступної весни розвинуться нові пагони. Попри те, що літню спеку ця рослина переносить у стані спокою, її підземні органи чутливі до зневоднення і перегрівання, тому на посушливих, добре освітлених ділянках вона не росте. Зубницю залозисту застосовують при хворобах нирок та печінки. З цією метою заготовляють кореневища у вересні — жовтні, після повного відмирання надземної частини, рідше заготівлю здійснюють ранньою весною до початку вегетації. Завдяки своєрідному смаку зелень цієї рослини придатна для приготування супів, однак у широкому вжитку практично не використовується. Хімічний склад цієї рослини, як і споріднених видів зубниць, детально не досліджений. Відомо, що кореневища зубниці залозистої містять алкалоїди та ефірну олію.

10/04/2022

Фото 09. Рутвичка звичайна, рівноплідник рутвицелистий, рутичка, рясть біла (Isopyrum thalictroides), в Україні під охороною, 08/04/2022

Релікт пребореального періоду (10850 - 9610 р.р. тому) розвитку рослинності, регіонально рідкісний вид знаходиться під охороною в Україні. Цей вид належить до ефемероїдів - рослин зі скороченим життєвим циклом, що є пристосуванням до життя під покривом густого лісу. Наприкінці червня - початку липня надземна частина рутвички звичайної відмирає. Починаючи з кінця червня на кореневищі починає формуватись брунька відновлення, і на початку осені в ній вже є повноцінний зародок, з якого наступного року виросте новий пагін. Корені рослини містять такі алкалоїди як ізопілтандин, ретикулін, ізопіруталдин, ізокорідин, ізоталмідин, палматин, колюмбамін. Саме через них  рослина отруйна. Дослідження показали, що вони пригнічують розвиток одного зі збудників малярії - Plasmodium falciparum.

10/04/2022

Фото 10. Ряст порожнистий (Corydalis cava), 10/04/2022

Відрізняється коротким вегетаційним періодом. Швидко проростає, цвіте, дає плід, а потім надземна частина повністю відмирає. З’являється в лісі в квітні, а до кінця травня-початку червня від рясту не залишається і сліду. Квіти білі або бузкові. Коренева система бульбоподібна. Щорічно всередині старої округлої бульби формується нова, а стара стає оболонкою. Насіння, що має поживний принасінник, розтягують по всьому лісу мурахи. Рослина, яка виросте з насінини, зацвіте тільки на четвертий-п'ятий рік життя. Ряст порожнистий використовується в народній медицині завдяки наявності алкалоїдів. Відвар і екстракт застосовують як знеболюючий, протизапальний, кровоспинний засіб.

Фото 11. Ряст ущільнений, ряст щільний, ряст бульбистий, ряст Галлера (Corydalis solida), 08/04/2022

В бульбі з весни закладається брунька, з якої за зиму відростає довгий росток, закутаний плівкою. Коли росток витикається з землі, плівка лопає і звільняє недорозвинене стебло з листям і квітами. За кілька днів вони розправляються і являється світу повноцінна рослина. Насінина має смачний принасінник, який приваблює мурах і з ними подорожує куди слід. Вираз "топтати ряст" означає "жити".

Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров`я дасть, дасть.
І ще буду топтати,
Щоб на той рік діждати.

Бульби рясту містять близько 12 різних алкалоїдів, серед них найбільш отруйні бульбокапнін, а також корітуберин, корікаванін, корідин тощо. Бульбокапнін має снодійні властивості й рекомендується для загальної анестезії, причому вказується, що ін'єкції бульбокапніну замінюють морфін і скополамін. Застосовують бульби також як заспокійливий і глистогінний засіб, але останнім часом дуже рідко.

Фото 12. Ряст середній, ряст проміжний (Corydalis intermedia), 13/04/2022

За однією з легенд в ряст був перетворений півень, який не давав одній старій злобливій відьмі спати на світанку. За іншою легендою два жайворонка закохалися в одну і ту ж самку, свої відносини вони вирішили з’ясувати на дуелі. Зав’язалася в них така бійка, що полетіли на землю не тільки пір’я, але й чуби і шпори. З них і виросли квіти рясту. В коренях і бульбах рясту містяться деякі алкалоїди, багато крохмалю. Алкалоїд бульбокарпин має виражену заспокійливу і снодійну дію. Алкалоїд сангвінарін має антимікробну властивість, його сірчанокисла сіль використовується при лікуванні довго незаживаючих гнійних ран і трофічних виразок. Народна медицина найчастіше використовувала препарати рясту як снодійний засіб.

Фото 13. Жовтяниця черговолиста (Chrysosplenium alternifolium), 08/04/2022

Квіти запилюються мухами й жуками. Насіння поширюється за допомогою мурах або гідробалістичним способом. Розкритий плід утворює своєрідну чашечку, на денці якої відкрито лежить насіння. Під час дощу удари крапель виштовхують насінини назовні. Вегетативне розмноження відбувається досить енергійно, завдяки чому жовтяниця черговолиста часто утворює скупчення.

Молоде весняне листя жовтяниці та верхівки пагонів з пуп'янками та квітками вживали як салатну зелень. В народній медицині використовували для лікування хвороб селезінки, при жовтяниці (звідси і назва), утрудненому сечовипусканні, кашлі, кровохарканні. Настій трави цієї рослини має фітонцидну, сечогінну, відхаркувальну, кровоспинну, протизапальну дію, стимулює апетит. Зовнішньо застосовується настій рослини, який допомагає при виразках, кровотечах і ранах, що погано гояться. Збирання трави проводять під час цвітіння рослини у квітні-червні.

Фото 14. Пшінка весняна, лютик весняний (Ficaria verna), 12/04/2022

В народній медицині застосовується як сечогонний, відхаркувальний, ранозаживляючий засіб, для лікування бронхіту, трахеїту, геморою, закрепу, шкірних висипів, діатезу, гінгівіту, стоматиту, поліартриту, подряпин, ран. З лікувальною метою використовують надземну частину і корінь рослини тільки в молодому віці. Відваром коренів і листя зводять бородавки і лікують чесотку. В сонячну погоду темно-зелений килимок пшінки іскриться, виблискує і сяє, завдяки гладеньким дзеркальцям листя. Від прекрасної квітки очей не відвести. Плід визріває тільки на сонці, при основі має м'ясистий відросток, яким спокушає мурах перетягувати його куди їм заманеться, аби подалі.

Фото 15. Зірочки жовті (Gagea lutea), 13/04/2022

Відваром цибулин в народній медицині лікують водянку, жовтяницю та бронхіальну астму. Незначну кількість такого відвару додають до молока дітям, що хворіють спазмофілією. Свіжі посічені цибулинки застосовуються для покращання загоєння ран. Вся рослина містить багато вітамінів, з неї готують весняні салати, а цибулинки вживають в їжу.У цибулині міститься ефірна часникова олія з високим вмістом сірки.

Фото 16. Петрів хрест лускатий, пальці Петра, бугайник, лускавець, юрики (Lathraea squamaria), 12/04/2022

Петрів хрест не містить в собі хлорофілу, він паразит. Поживні речовини отримує від інших рослин, присмоктуючись до їх коренів. Найчастіше петрів хрест паразитує на коренях ліщини та граба, рідше – вільхи та бука. Основна його маса прихована під землею, досягає часом п`яти кілограмів. Заготовляють траву і коріння під час цвітіння. Використовують у якості сечогінного, жовчогінного, протипухлинного і протизапального засобу. У народній медицині використовують для виведення зайвої рідини і шлаків з організму, при захворюваннях жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Петрів хрест нормалізує кількість вироблюваної жовчі і запобігає її застою. Настої і відвари з кореня допомагають промити нирки і сечовивідні протоки від піску і дрібного каміння. Це запобігає утворенню великих каменів, які можуть потребувати хірургічного втручання. При нирковій недостатності корінь петрового хреста призначається травниками як засіб, що відновлює роботу нирок і нормалізує відходження і вироблення сечі. Рослина має сприятливий вплив на стан людини із захворюваннями печінки, такими як цироз і асцит. При різних хворобах, пов'язаних з руйнуванням клітин печінки, корінь сприяє її оздоровленню і активації самовідновлення. В корені петрового хреста присутні алкілізуючі речовини. Вони потрібні рослині для паразитичного способу життя - такі речовини руйнують клітину, розбивають її на окремі шматочки і будують на її основі свої клітини. Народна медицина використовує петрів хрест цю його властивість для доповнення основної терапії при лікуванні різних пухлин, раку. Зупиняючи зростання пухлини, запобігаючи її метастазуванню і запускаючи процес саморуйнування патологічних клітин, петрів хрест може значно посилити результат лікування прийнятими способами. Але використовувати при хворобі один тільки петрів хрест не можна, так як повністю побороти недугу він не здатен. Народні травники також радять вживати настої і відвари на основі рослини при таких недугах, як киста, пухлини матки і яєчників, безпліддя, дисфункція сечостатевої системи у чоловіків, а саме - аденома простати і простатит. Петрів хрест - це отруйна рослина, яке викликає сильне отруєння. Петрів корінь наділяли здатністю захищати людину від негараздів і злих духів.

12/04/2022

12/04/2022

Фото 17. Печіночниця звичайна, підліски звичайні (Hepatica nobilis), 30/04/2022

Усі частини рослини містять кумарини. У листі, крім того містить глюкозид протоанемонін, анемолову олію, дубильні й цукристі речовини, камфору, сапоніни (хепатисапонін, хепатрилобін) і флавоноїди (3-глюкозид кверцетину, 7-глюкозид кверцетину і 3-глюкуронід кверцетину); у квітках — флавоноїди (3-глюкозид кемпферолу, 7-глюкозид кемпферолу, 3,7-диглюкозид кемпферолу, 3-глюкуронід кемпферолу). Печіночницю звичайну використовують як засіб, що стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, має відхаркувальні й антисептичні властивості й позитивно впливає на обмін речовин. У народній медицині використовують листки печіночниці при хворобах печінки, при ревматизмі, як кровоочисний і сечогінний засіб. Квітки застосовують при жовтяниці, від золотухи, кашлю, пропасниці, головного болю, зовнішньо - для промивання очей і при хворобах шкіри. Настій трави або самого тільки листя чи квіток вживають при запаленнях печінки, жовчнокам'яній хворобі, запаленнях селезінки, нирок і сечового міхура, бронхіті й трахеїті, запаленні глотки, ревматизмі, малярії, подагрі й гонореї. Як «кровоочисний» засіб при фурункулах, висипах на тілі та скрофульозі дають пити настій квіток печіночниці. Настоєм трави полощуть рот і горло, промивають гнійні рани, трофічні виразки, шкірні виразки та висипи. отруйна рослина. Передозування небезпечне!

Збирають квітки й листки навесні під час цвітіння. Збираючи рослину, треба слідкувати, щоб їдкий сік рослини, який спричинює виникнення на шкірі пухирців, не потрапив на відкриті ділянки тіла, а особливо в очі. Після збирання треба старанно вимити руки. Зберігають печіночницю окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин.

03/06/2022

Фото 18. Копитняк європейський, копитняк звичайний, волосняк, підгорішник, підкопитник (Asarum europaeum), 13/04/2022

Лікарська, ефіроолійна, отруйна, декоративна рослина. При розтиранні вся рослина має запах перцю. У листках копитняка містяться глікозиди, алкалоїд азарин, ефірна олія, евгенол і метил-евгенол, дубильні речовини, органічні кислоти, невелика кількість смол. Глікозиди листя посилюють серцеві скорочення, збуджуючи серцеву діяльність, підвищують тонус вен і кров'яний тиск, діючи подібно до адреналіну. У науковій медицині використовують кореневища з коренями і листками копитняка. Їх використовують як серцевий засіб, настій свіжих листків входить до складу препарату акофіт, яким лікують радикуліт та інші невралгічні захворювання. У народній медицині листки й кореневища копитняка застосовують як блювотний, протизапальний, сечогінній, глистогінний, протиалкогольний засіб. Корені копитняка застосовують для регулювання менструацій, поліпшення травлення (при диспепсії), при гастритах, ентеритах, хворобах печінки та при жовтяниці, як заспокійливий засіб при істерії та відхаркувальний при бронхітах. Усю рослину використовують при хворобах серця, туберкульозі легень, нервовому збудженні, мігренях, золотусі, отруєннях грибами, набряках і як допоміжний засіб при пологах. Зовнішньо свіжі листки прикладають при головних болях, до гнійних ран, корінь застосовують як нюхальний засіб при нежиті, глухоті, паралічі язика. Заготовляють листя навесні та на початку літа, зриваючи їх з черешками або зрізуючи ножами

Біля села Бірки круті урвища і мергелева скеля з печерами. Багатий кальцієм мергель міг би дати життя крейдяним рослинним спільнотам, подібним до двурічанських Харківської області. Але не дав. Льодовик не тільки вирізьбив гряди й балки, але й знищив реліктову рослинність, до якої не дотягнувся на сході Слобожанщини. На мергелево-крейдяних осипах бідують ті ж рослини, що процвітають в оточуючому лісі. Немає рострів белемнітів, зате з надлишком присутні уламки мушель древніх двухстворчатих молюсків.

Фото 19. Підбіл звичайний, мати-й-мачуха (Tussilago farfara, 14/04/2022)  

У науковій медицині з лікувальною метою використовують листя як відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів, при кашлі, стенокардії, бронхіальній астмі, запаленні і туберкульозі легень, затяжному кашлі, кишково-шлункових хворобах. Соком листків лікують туберкульоз легенів, золотуху, нежить, гнійні рани і виразки. Свіжі листки прикладають до наривів, ними лікують запалення шкіри, запалення вен на ногах.

Фото 20. Фіалка лісова (Viola reichenbachiana), 14/04/2022

Первоцвіт, насіння якого розносять мурахи, приваблені наживкою, вирощеною для них на насінні. Мурахи з'їдають наживку, а насінини покидають на місці бенкету, звичайно ж, не під фіалкою, а віддалік, де здобич не відберуть конкуренти. Молоде листя фіалки і бруньки квітів додають в салати і супи, роблять з них чай У народній медицині траву фіалки застосовують для лікування хвороб дихальних шляхів, зокрема й туберкульозу, намагалися лікувати холеру. Зовнішньо листки цієї рослини прикладають до ран, укусів комах.

Фото 21. Чина весняна, горошок весняний, горох горобиний, горох заячий,горох воловий, зозулин ряст (Lathyrus vernus), 14/04/2022

В надземній частині містяться алкалоїди, флавоноїди (гелікоїди, кемпферола), антоціани, вітаміни, каротин. Трава має серцево-судинну, знеболювальну і ранозаживляючу дію.

.

14/04/2022

Фото 22. Первоцвіт весняний, первоцвіт лікарський, примула, баранці, жовтуха, миколайчики (Primula veris, Primula officinalis), 01/05/2022

Використовують листки первоцвіту, квітки i кореневища з коренями. Листки застосовують як вітамінний засіб для приготування концентратів вітаміну С, які рекомендують для лікування гіпо- і авітамінозів. Корені містять сапоніни, глюкозиди, сліди ефірної олії, вітаміни А і С. Корені застосовують як ефективний відхаркувальний засіб при хворобах дихальних шляхів, особливо при бронхіті, пневмонії, коклюші, астмі, як сечогінний і потогінний засіб при грипі. Молоде листя використовують для приготування супів, борщів, салатів. Листки збирають на початку цвітіння, зриваючи їх руками або зрізуючи ножами. Кореневища з коренями збирають восени, викопуючи їх лопатами.

Фото 23. Переліска багаторічна (Mercurialis perennis), 24/04/2012

Переліску багаторічну використовували як приворотне зілля, тому називали бажанна трава, повертень, синевороть, щир-зілля. Лікарська й отруйна рослина. Використовувалася для фарбування тканини у синій колір, оскільки у стеблах міститься синій барвник — індиго. 

30/04/2022

12/06/2022

Фото 24. Вороняче око звичайне, хрещате зілля, ранник, сухотник (Paris quadrifolia), 13/08/2022

Отруйна, лікарська, інсектицидна, фарбувальна й декоративна рослина. Усі частини рослини отруйні для людини і тварин. У кореневищах, плодах і листках містяться сапонін, паристифін і глюкозид паридин. Ягоди впливають на серце, листки — на нервову систему (антиспазматиично), кореневища — викликають блювоту. Паристифін має інсектицидні властивості. У народній медицині використовують всі частини рослин як сильний блювотний засіб при отруєннях, при туберкульозі, для збудження апетиту і посилення перистальтики кишок, ягоди — при туберкульозі, грижі, від чиряків. У ветеринарній практиці відваром висушених ягід напувають коней, хворих на ящур. Усі його частини дуже отруйні, тому необережне і неправильне вживання його призводить до тяжких отруєнь. 3 весняних листків воронячого ока можна добути жовту, а з нестиглих плодів зелену фарбу.

Фото 25. Зі́рочник лісови́й, зірочник великоцвітий, зі́рочник ланцетови́дний або зі́рочник ланцетоли́стий (Stellaria holostea), 30/04/2022 

Внаслідок великої швидкості і тривалості росту надземних батогів і «підстилкових» горизонтальних пагонів (столонів) дорослі особини зірочника швидко захоплюють територію, просуваючись на 100 см і більше протягом року. Рослини йдуть під сніг з зеленим листям, яке протягом сніжного періоду відмирає, органічного спокою у них немає. Проростки з'являються в середині — наприкінці травня, можливе проростання насіння і відразу після розсіювання з материнської рослини, в той же вегетаційний період. Незважаючи на велику кількість насіння, що розсіюються, сходи зірочника в лісі зустрічаються рідко, причому виключно на ділянках, позбавлених трав'яного покриву. В інших умовах, під покровом материнських рослин, смертність їх дуже висока. Для приготування юшок використовують молоде листя та стебла. Рідше з них роблять салати. Збирають до початку цвітіння з середини квітня до кінця травня. Також листя квасять замість капусти

30/04/2022

Фото 26. Квасениця звичайна, щавель заячий, щавух (Oxalis acetosella), 30/04/2022

У народній медицині застосовують свіжі листки з квітучими стеблами як засіб для очищення крові, при розладах печінки і шлунка (печія, жовтяниця), при запаленні нирок, цинзі і як глистогінний засіб. Свіжі листки або сік вживають як сечогінний і ранозагоювальний засіб. В їжу вживають листки квасениці, які містить вітамін С, солі щавлевокислого калію, яблучну і фолієву кислоти. Вони мають приємний кислотерпкий в'язкий смак, тому використовують їх як приправу до салатів; їх можна додавати до перших і других страв. Листя надає кислуватого присмаку прісним салатам з щириці, лободи, суріпиці, будяка дикого. Квасеницею присмачують яєчню, розтерте листя їдять з сиром та сендвічами. Січеним листям присипають бутерброди з ковбасою, сиром, паштетами тощо. Листки, розтерті з цукром, дають корисний освіжаючий антицинготний напій, який також служить протиотрутою при отруєннях ртуттю і миш'яком.

Фото 27. Собача кропива п'ятилопатева, пустирник (Leonurus quinquelobatus; Leonurus villosus)

У науковій медицині використовують верхівки квітучої рослини  Настій собачої кропиви використовується при серцево-судинних неврозах, кардіосклерозі, стенокардії, міокардиті, склерозі мозкових судин, початковій стадії гіпертонії, легких формах базедової хвороби, при епілепсії. У траві собачої кропиви містяться алкалоїди, сапоніни, органічні кислоти, ефірна олія, флавонові, дубильні та інші речовини. У народній медицині собачу кропиву використовують при послабленні серцевої діяльності, неврозі серця, шлунково-кишкових та нервових хворобах, головних болях, катарах легень, при застарілому кашлі. Нею лікують ревматизм, водянку, астму, істерію і переляки, застосовують як сечогінний засіб і засіб, що регулює менструальний цикл. Листки собачої кропиви разом з листками кропу прикладають при грудниці, використовують від кашлю, серцебиття і судоми.

Фото 28. Зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), 30/04/2022

З молодих пагонів зеленчука готують весняні салати. Зеленчук — добрий весняний медонос. Для виготовлення ліків використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Зривають верхівки стебел (суцвіття разом з листками). Відомо, що рослина містить водорозчинні сполуки кремнію. В народній медицині зеленчук жовтий використовують як засіб, що має сечогінну та протизапальну властивості. Настій трави з рослини вживають при гострих і хронічних циститах, гломерулонефритах і уретритах, при пієлонефриті, аденомі передміхурової залози, при нетриманні сечі у людей похилого віку внаслідок зниження тонусу сфінктерів сечового міхура.

Фото 29. Глуха кропива плямиста (Lamium maculatum)

01/05/2022

Фото 30. Купа́льниця європе́йська, вовча лапа звичайна(Trollius europaeus), 01/05/2022

У свіжій траві міститься протоанемін, сліди інших алкалоїдів, сапоніни, вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини. В народній медицині  використовують траву при шлункових захворюваннях, зовнішньо - при наривах. Траву заготовляють під час цвітіння