Коли пан Когіто статечно постаріє, він не буде збирати марки, старовинні монети чи рідкісні книги. Він збере першу в світі колекцію вузлів. Він спробує переконати інших в таємничій принадливості розплутування вузлів.

Люди ніколи не цінували вузлів. Вони не вміли захоплюватися їхньою заплутаною красою. Вони розрубували вузли мечем, як хвальковитий  македонський олух, який на просто розплутаний вузол думав, що перед ним мерзенний мотузок, яким можна прив'язати порося до дерева або затягнути на шиї сусіда.

"З розпорошених віршів"

Węzeł

Kiedy Pan Cogito statecznie postarzeje się, nie będzie kolekcjonował znaczków, antycznych monet, ani także rzadkich książek. Założy pierwszą na świecie kolekcję węzłów. Będzie starał się przekonać innych o urokach tajemnicy w supłach.

Ludzie nigdy nie cenili węzłów. Nie nauczyli się także podziwiać ich skomplikowanego piękna. Przecinali węzły mieczem, jak ów macedoński cymbał lub po prostu rozplątywali węzły dumni z tego, że mają teraz obrzydliwy sznur, którym można przywiązać prosię do drzewa albo zarzucić na szyję bliźniego.

"Z wierszy rozproszonych"