Це буде ніч в глибокому снігу

який зуміє приглушити кроки

глибокі тіні перетворять

тіла на дві калюжі тьми

ми лежимо спинивши подих

і найтихіший шепіт думки

якщо не вистежать вовки

й людина в шубі не стряхне

на наші груди наглу смерть

треба зірватися і бігти

під оплески сухих коротких залпів

на той жаданий берег

всюди одна і та ж земля

вчить розуму людей повсюди

прозорими сльозами дня

виходить місяць

і зводить білий дім для нас

то буде ніч тяжкої яви

й підпільних задумів

що мають хліба смак й горілки легкість

та вибір залишатись тут

підкріплюється сном про пальми

сон обірветься вмить приходом

поважних  трьох з заліза й гуми

які засвідчать імена засвідчать страх

й накажуть йти униз по сходах

нічого не дадуть з собою взяти

окрім співчутливих облич сторожі

еллінське римське середньовічне

індійське італійське єлизаветинське

насамперед французьке можливо

трохи веймарське й версальське

так рухаємо ми свої вітчизни

по одному хребту єдиної землі

але єдина та яку ти захищаєш

вважаєш кращою і найєдинішою

це та де ти у землю ляжеш

або лопати рішуче дзвякання

вириє задумам велику яму.

Odpowiedź

To będzie noc w głębokim śniegu

który ma moc głuszenia kroków

w głębokim cieniu co przemienia

ciała na dwie kałuże mroku

leżymy powstrzymując oddech

i nawet szept najlżejszy myśli

jeśli nas nie wyśledzą wilki

i człowiek w szubie co kołysze

na piersi szybkostrzelną śmierć

poderwać trzeba się i biec

w oklasku suchym krótkich salw

na tamten upragniony brzeg

wszędzie ta sama ziemia jest

naucza mądrość wszędzie człowiek

białymi łzami dzień

księżyc wschodzi

i biały dom buduje nam

to będzie noc po trudnej jawie

to konspiracja wyobraźni

ma chleba smak i lekkość wódki

lecz wybór by pozostać tu

potwierdza każdy sen o palmach

przerwie sen nagle wejście trzech

wysokich z gumy i żelaza

sprawdzą nazwisko sprawdzą strach

i zejść rozkażą w dół po schodach

nic z sobą zabrać nie pozwolą

prócz współczującej twarzy stróża

helleńska rzymska średniowieczna

indyjska elżbietańska włoska

francuska nade wszystko chyba

trochę weimarska i wersalska

tyle dźwigamy naszych ojczyzn

na jednym grzbiecie jednej ziemi

lecz ta jedna której strzeże

liczba najbardziej pojedyncza

jest tutaj gdzie cię wdepczą w grunt

lub szpadlem który bardzo dzwoni

tęsknocie zrobią spory dół.