Залишилося небагато Ришарде справді небагато

з поезії цього божевільного віку напевно Рільке Еліот

кілька інших гідних шаманів які знали секрет

заклинання слів форми непідвладні дії часу без чого

немає фрази гідної пам'яті а мова як пісок

наші шкільні зошити чесно замучені

зі слідами поту сліз крові будуть

для вічної коректорки як текст пісні позбавлений нот

шляхетно праведні та надто очевидні

ми дуже легко увірували що краса не рятує

веде легковірних від сну до сну на смерть

нікому з нас не пощастило розбудити тополину дріаду

прочитати письмена хмар

тому нашими слідами не піде жоден єдиноріг (2)

ми не воскресимо корабель у затоці павиних троянд

залишилася нам нагота і ми стоїмо голі

на правій кращій стороні триптиха

Останній суд (3)

На немічні плечі взяли ми державні справи

боротьба з тиранією має брехливі записи страждання

тільки суперників – визнай – мали нікчемно малих

чи варто потім принижувати священну мову

до белькотіння з трибуни до чорної піни газет

так мало радості - дочки богів у наших віршах Ришарде

замало світлосяйних сутінків дзеркал вінців натхнення

нічого тільки темне псалмодійне заїкання анімул (4)

урни з прахом у спаленому саду

які сили треба наперекір долі

вироком історії людської несправедливості

в саду зрадливий шепіт - тиха ніч

які сили духу треба щоб викресати

б’ючи наосліп відчаєм об відчай

іскорки світла гасло примирення

щоб вічно тривав танок у крузі на густій ​​траві

освячував народження дитини і кожен початок

дару повітря, землі, вогню та води (5)

я того не відаю – мій Дорогий – для чого

посилаю тобі вночі совині загадки

обіймаю щиро

уклін моєї тіні

         з „Репортаж з обложеного міста та інші вірші”

(1) Ришард Криницький (Ryszard Krynicki) – польський поет. Народився 28 червня 1943 року в австрійському містечку Санкт-Валентін у нацистському таборі праці, куди його батьки були вивезені на примусові роботи з Бережан на Тернопільщині. В часи комунізму був активістом-опозиціонером, однією з найпомітніших фігур мистецького руху «Нова хвиля», який виразно протиставляв себе офіційній культурі; підписав «Лист 59», у якому польські інтелектуали висловили протест проти змін у конституції, що закріплювали керівну роль комуністичної партії. З 1976 до 1980 р. йому було заборонено друкуватися. В 1988 р. заснував у Кракові видавництво «а5», яке до падіння комуністичного режиму діяло нелегально, а сьогодні є одним з найбільших польських видавництв, що спеціалізуються на поезії.

(2) Єдиноріг, однорі́г — міфічна істота, яка символізує доброчесність. Зазвичай єдинорога уявляють у вигляді коня з рогом. У християнстві єдиний ріг єдинорога — це символ божественної єдності, духовної влади та шляхетності, у зв'язку з цим єдиноріг стає образом Христа. Той факт, що єдиноріг невеликий на зріст, вказує на аналогію приниженості Христа при його народженні; його білий колір символізує чистоту, те, що необхідно здобути, щоб іти шляхами сина Божого.

(3) „Останній суд” - триптих Ієроніма Босха, створений на замовлення намісника Нідерландів Філіпа Вродливого (Габсбурга), наймасштабніший з уцілілих творів Босха. Центральна частина – Останній суд, ліва стулка – Рай, права – Пекло. Засуджену Богом більшу частину людства очікують пекельний вогонь, муки, стогони і скрегіт зубів. В нижній третині правої стулки зображений Люцифер у своїй вежі. Він призначає кари. Вгорі, на даху вежі, зображені ті, хто встиг усвідомити свою гріховність, вони ридають, кричать і заламують руки. Позаду них — палаючий ландшафт геєни вогненної.

Ієронім Босх „Останній суд”, між 1504 і 1516, олія по дереву, Академія образотворчих мистецтв, Відень, Австрія

Hieronymus Bosch  „Last Judgment”, between circa 1482 and circa 1516, oil on panel, Akademie der bildenden Künste Wien, Austria

(4) Анімула - топос мандрівної душі (animuli), впроваджений в античній поезії. Його називають топосом Адріана, оскільки вперше він з’являється в автоепітафії римського імператора Публія Елія Траяна Адріана (76– 138): “Душенько моя, ніжна та рухлива Госте тіла мого і подруго, / Що підеш тепер в хащі темряви / Суворі, безжальні та затягнуті блідістю, / І жартувати не будеш, як завше”(переклав з польської Нахлік Я.Н.). Образ блудної душі, яка покидає тіло й не знає своєї дальшої долі, віддавна захоплював уяву поетів. За Арістотелем топос (від грецької τόπος - місце, позиція)- загальна форма аргументації, закономірність, інструкція, з якої можна отримати інші аргументи.

(5) Чотири стихії - повітря, земля, вогонь і вода – названі Емпедоклом (490  430 до н.е.) у поемі „Про природу” першоелементами багатомірності єдиного буття, на противагу єдиному першоелементу Космосу мілетської школи. Досвід філософського розуміння світу Збіґнєва Герберта – це також досвід поетичної конкретизації філософської думки іноді більш ніж двохтисячолітньої давності.

Do Ryszarda Krynickiego – list

Niewiele zostanie Ryszardzie naprawdę niewiele

z poezji tego szalonego wieku na pewno Rilke Eliot

kilku innych dostojnych szamanów którzy znali sekret

zaklinania słów formy odpornej na działanie czasu bez czego

nie ma frazy godnej pamiętania a mowa jest jak piasek

nasze zeszyty szkolne szczerze udręczone

ze śladem potu łez krwi będą

dla korektorki wiecznej jak tekst piosenki pozbawiony nut

szlachetnie prawy aż nadto oczywisty

uwierzyliśmy zbyt łatwo że piękno nie ocala

prowadzi lekkomyślnych od snu do snu na śmierć

nikt z nas nie potrafił obudzić topolowej driady

czytać pismo chmur

dlatego po śladach naszych nie przejdzie jednorożec

nie wskrzesimy okrętu w zatoce pawia róży

została nam nagość i stoimy nadzy

po prawej lepszej stronie tryptyku

Ostateczny Sąd

na chude barki wzięliśmy sprawy publiczne

walkę z tyranią kłamstwem zapisy cierpienia

lecz przeciwników – przyznasz – mieliśmy nikczemnie małych

czy warto zatem zniżać świętą mowę

do bełkotu z trybuny do czarnej piany gazet

tak mało radości – córki bogów w naszych wierszach Ryszardzie

za mało świetlistych zmierzchów luster wieńców uniesienia

nic tylko ciemne psalmodie jąkanie animuli

urny popiołów w spalonym ogrodzie

jakich sił trzeba by na przekór losom

wyrokom dziejów ludzkiej nieprawości

w ogrojcu zdrady szeptać – cicha nocy

jakich sił ducha trzeba by wykrzesać

bijąc na oślep rozpaczą o rozpacz

iskierkę światła hasło pojednania

ażeby wiecznie trwał taneczny krąg na gęstej trawie

święcono narodziny dziecka i każdy początek

dary powietrza ziemi i ognia i wody

ja tego nie wiem – mój Drogi – dlatego

przesyłam tobie nocą te sowie zagadki

uścisk serdeczny

ukłon mego cienia

          z „Raport z oblężonego Miasta i inne wiersze”