Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт |
Мить настала потрібно прощатись за відльотом птахів зразу листя відліт кінець літа - цю тему банальну відзначило соло гітари
поселився я зараз на схилі горба на всю стіну вікно тому видно в деталях чагарі верболозу голі верби мій берег
все розгорнуте горизонтальним пасмом - млява річка інший берег високий стрімко падає в діл показав він нарешті те в чім мусив зізнатись глей пісок вапнякову породу шматки чорнозему і знесилений ліс що оплакує ліс
я щасливий тому що нарешті ніяких ілюзій сонце світить недовго натомість дає зорь вечірніх спектакль чудовий дещо в стилі Нерона*
я спокійний потрібно прощатись набувають тіла наші колір землі * Велика пожежа в Римі в липні 64 року знищила майже все місто. Підпал приписують імператору Нерону Pożegnanie Chwila nadeszła trzeba się pożegnać po odlocie ptaków nagły odlot zieleni koniec lata - temat banalny to znaczy na gitarę solo
mieszkam teraz na stoku wzgórza okno na całą ścianę więc widzę dokładnie gęstą sierść wikliny nagie iwy to jest mój brzeg
wszystko rozwija się w horyzontalnych pasmach - leniwa rzeka drugi wysoki brzeg stromo spadający w dół objawia wreszcie to co musiało być wyznane glina piasek wapienne skały płaty czarnoziemu i wątły teraz las opłakujący las
jestem szczęśliwy to znaczy wyzbyty złudzeń słońce pojawia się na krótko ale za to daje spektakle wspaniałych zachodów trochę w guście Nerona
jestem spokojny trzeba się pożegnać nasze ciała przybrały kolor ziemi
| |
Переглядів: 114 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |