1

Щасливий святий Георгій

з лицарського сідла

міг точно оцінити

силу і рухи дракона

Перший принцип стратегії

вірна оцінка ворога

у пана Когіто

гірше становище

сидячи в низькому

сідлі долини

затягнутої густим туманом

крізь туман неможливо побачити

папаючі очі

жадібні пазурі

пащу

крізь туман

видно лише

мерехтіння небуття

Потвора пана Когіто

позбавлена розмірів

її важко описати

уникаючи визначень

це як велетенське депресія

простерта над країною

не вразлива

пером

аргументом

списом

якби не давляча ​​вага

і смерть яку вона насилає

можна подумати

що це маячня

хвороба уяви

але вона є

є точно

як чад заповнює щілини

будинки святилища базари

отруює колодязі

руйнує побудови розуму

покриває цвіллю хліб

доказом існування потвори

є її жертви

є докази не прямі

але достатні

2

розсудливі кажуть

що можна співіснувати

з потворою

слід лише уникати

несподіваних рухів

запальної мови

у разі небезпеки

набувати форми

каменя або листа

слухати мудру Природу

яка рекомендує мімікрію

дихати неглибоко

удавати що нас немає

Пан Когіто однак

не любить прикидатися

він хотів би битися

з потворою

на утрамбованій землі

тоді він виходить на світанку

в сонне передмістя

завбачливо прихопивши

довгий гострий предмет

викликає потвору

на порожніх вулицях

обзиває потвору

провокує потвору

як відчайдушний вершник

неіснуючої армії

волає -

виходь підлий боягуз

крізь туман

видно лише

величезна морду небуття

Пан Когіто хоче стати

в нерівний бій

це повинно статися

якнайшвидше

до того як настане

руйнівне безсилля

звичайна безславна смерть

задушення безформним

Potwór Pana Cogito

1

Szczęśliwy święty Jerzy

z rycerskiego siodła

mógł dokładnie ocenić

siłę i ruchy smoka

pierwsza zasada strategii

trafna ocena wroga

Pan Cogito

jest w gorszym położeniu

siedzi w niskim

siodle doliny

zasnutej gęstą mgłą

przez mgłę nie sposób dostrzec

oczu pałających

łakomych pazurów

paszczy

przez mgłę

widać tylko

migotanie nicości

potwór Pana Cogito

pozbawiony jest wymiarów

trudno go opisać

wymyka się definicjom

jest jak ogromna depresja

rozciągnięta nad krajem

nie da się przebić

piórem

argumentem

włócznią

gdyby nie duszny ciężar

i śmierć którą zsyła

można by sądzić

że jest majakiem

chorobą wyobraźni

ale on jest

jest na pewno

jak czad wypełnia szczelnie

domy świątynie bazary

zatruwa studnie

niszczy budowle umysłu

pokrywa pleśnią chleb

dowodem istnienia potwora

są jego ofiary

jest dowód nie wprost

ale wystarczający

2

rozsądni mówią

że można współżyć

z potworem

należy tylko unikać

gwałtownych ruchów

gwałtownej mowy

w przypadku zagrożenia

przyjąć formę

kamienia albo liścia

słuchać mądrej Natury

która zaleca mimetyzm

oddychać płytko

udawać że nas nie ma

Pan Cogito jednak

nie lubi życia na niby

chciałby walczyć

z potworem

na ubitej ziemi

wychodzi tedy o świcie

na senne przedmieście

przezornie zaopatrzony

w długi ostry przedmiot

nawołuje potwora

po pustych ulicach

obraża potwora

prowokuje potwora

jak zuchwały harcownik

armii której nie ma

woła -

wyjdź podły tchórzu

przez mgłę

widać tylko

ogromny pysk nicości

Pan Cogito chce stanąć

do nierównej walki

powinno to nastąpić

możliwie szybko

zanim nadejdzie

powalenie bezwładem

zwyczajna śmierć bez glorii

uduszenie bezkształtem