Іди куди відходять інші за сумну межу

де золоте руно небуття остання твоя нагорода

йди випроставшись серед тих, хто на колінах

серед плечей пониклих і тих що стали прахом

ти не для того уцілів щоб жити

у тебе обмаль часу ще треба свідчити

будь мужнім де волає розум бути мужнім

це єдине врахують у останнім підсумку

а твій безсилий Гнів хай буде наче море

усякий раз як чуєш голос принижених і битих

хай не покине тебе твоя сестра Презирство

до боягузів шпигунів катів - вони як переможці

прийдуть на похорон твій радо кинуть грудку

а буквоїд напише твій узгоджений життєпис

і не прощай воістину не маєш права

прощати від імені зраджених на світанку

але остерігайся непотрібної гордині

на своє блазенське обличчя дивися в дзеркало

тверди: я став покликаним - бо кращих не було

остерігайся зачерствіти серцем люби струмок весняний  

птаха з незнаним іменем зимовий дуб

сонячний зайчик на стіні пишноти неба

їм не потрібний твій теплий подих 

вони для того щоб говорити: ніхто не втішиться

пильнуй - як просигналить світло в горах - вставай і йди

допоки обернеться кров у твоїх грудях на темну зірку

повторюй найдавніші людські закляття легенди і казки

бо так здобудеш благодать яку ти не здобудеш

повторюй слова великі, повторюй їх затято

як ті які пішли через пустелю і згинули в пісках.

а винагородять вони тим що мають під рукою

шмаганням сміхом загибеллю на звалищі

іди бо тільки так тебе приймуть до кола холодних черепів

до кола твоїх предків: Гектора, Гільгамеша, Роланда

захисників країни без кордонів і спаленого міста

Будь вірним Іди

Гільгаме́ш — шумерський цар, який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до н.е., десь за 400 років про нього була написана поема "Епос про Гільгамеша"

Ге́ктор — за "Іліадою" найхоробріший воїн у троянському війську; вбив Протесілая, вступив у бій з Аяксом Теламонідом і Діомедом. Загинув від руки Ахіллеса. Під час двобою з Ахіллесом на Зевсових терезах були зважені долі обох героїв, і виявилося, що повинен загинути Гектор.

Роланд - герой французького епосу "Життя Карла Великого". До кінця ХІ ст. Роланд став символом зразкового воїна.

Przesłanie Pana Cogito

Idź dokąd poszli tamci do ciemnego kresu

po złote runo nicości twoją ostatnią nagrodę

idź wyprostowany wśród tych co na kolanach

wśród odwróconych plecami i obalonych w proch

ocalałeś nie po to aby żyć

masz mało czasu trzeba dać świadectwo

bądź odważny gdy rozum zawodzi bądź odważny

w ostatecznym rozrachunku jedynie to się liczy

a Gniew twój bezsilny niech będzie jak morze

ilekroć usłyszysz głos poniżonych i bitych

niech nie opuszcza ciebie twoja siostra Pogarda

dla szpiclów katów tchórzy - oni wygrają

pójdą na twój pogrzeb i z ulgą rzucą grudę

a kornik napisze twój uładzony życiorys

i nie przebaczaj zaiste nie w twojej mocy

przebaczać w imieniu tych których zdradzono o świcie

strzeż się jednak dumy niepotrzebnej

oglądaj w lustrze swą błazeńską twarz

powtarzaj: zostałem powołany - czyż nie było lepszych

strzeż się oschłości serca kochaj źródło zaranne

ptaka o nieznanym imieniu dąb zimowy

światło na murze splendor nieba

one nie potrzebują twego ciepłego oddechu

są po to aby mówić: nikt cię nie pocieszy

czuwaj - kiedy światło na górach daje znak - wstań i idź

dopóki krew obraca w piersi twoją ciemną gwiazdę

powtarzaj stare zaklęcia ludzkości bajki i legendy

bo tak zdobędziesz dobro którego nie zdobędziesz

powtarzaj wielkie słowa powtarzaj je z uporem

jak ci co szli przez pustynię i ginęli w piasku

a nagrodzą cię za to tym co mają pod ręką

chłostą śmiechu zabójstwem na śmietniku

idź bo tylko tak będziesz przyjęty do grona zimnych czaszek

do grona twoich przodków: Gilgamesza Hektora Rolanda

obrońców królestwa bez kresu i miasta popiołów

Bądź wierny Idź