1

Я не встиг

на останній транспорт

я залишився в місті

яке вже не місто

без ранкових щоденників

без вечірніх газет

немає

в'язнів

годинників

води

мені треба

великий спочинок

поза часом

подовго подорожую

крізь алеї згорілих будинків

алеями цукру

розбитого скла

рису

я міг би трактат написати

про несподівані зміни

життя в археології

2

настала велика тиша

артилерія у передмісті

вдавилась своєю відвагою

іноді

чується тільки

набат обрушених стін

і легкий грім

від хитання у повітрі металу

настала велика тиша

перед хижацькою ніччю

часом

з’являється в небі

абсурдний аероплан

розкидають листівки

закликаючи здатися

я хотів би здатися

та не знаю кому

3

зараз я оселився

у найкращім готелі

загиблий портьє

все ще знаходиться в ложі

через гору уламків

просто проходжу

на перший поверх

в апартаменти

коханки колишньої

колишнього шефа поліції

сплю на постелі з газет

вкривши себе плакатом

оголошуючим остаточну перемогу

залишилися в барі

від самотності ліки

в пляшці жовта субстанція

і символічна наклейка

- Джонні

піднявши циліндр

віддаляється швидко на Захід

нікому жалкувати

що я зостався покинутий

не вистачило мені

щастя

і правої руки

під стелею

лампочка

як перевернутий череп

чекаючий переможців

я п'ю за полеглих

я п'ю за дезертирів

я позбавляюся

від поганих думок

мене покидає навіть

передчування сміття

Porzucony

1

Nie zdążyłem

na ostatni transport

pozostałem w mieście

które nie jest miastem

bez dzienników porannych

bez gazet wieczornych

nie ma

więzień

zegarów

wody

zażywam

wielkich wczasów

poza czasem

odbywam długie wędrówki

przez aleje spalonych domów

aleje cukru

rozbitego szkła

ryżu

mógłbym napisać traktat

o nagłej przemianie

życia w archeologię

2

jest wielka cisza

artyleria na przedmieściu

udławiła się własnym męstwem

czasem

słychać tylko

dzwon walących się murów

i lekki grzmot

bujającej w powietrzu blachy

jest wielka cisza

przed nocą drapieżców

niekiedy

na niebie pojawia się

absurdalny samolot

zrzuca ulotki

wzywające do poddania

chętnie bym się poddał

ale nie mam komu

3

mieszkam teraz

w najlepszym hotelu

zabity portier

nadal urzęduje w loży

z pagórka gruzów

wchodzę wprost

na pierwsze piętro

do apartamentów

byłej kochanki

byłego szefa policji

śnię na pościeli z gazet

przykrywam się plakatem

zapowiadającym ostateczne zwycięstwo

w barze zostały

leki na samotność

butelki z żółtym płynem

i symboliczną nalepką

– Johnnie

uchylając cylindra

oddala się szybko na Zachód

nie mam do nikogo urazy

że zostałem porzucony

zabrakło mi

szczęścia

i prawej ręki

u sufitu

żarówka

przypomina odwróconą czaszkę

czekam na zwycięzców

piję za poległych

piję za dezerterów

wyzbyłem się

złych myśli

porzuciło mnie nawet

przeczucie śmieci