Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт

Пізньоосінній вірш пана Когіто для жіночих журналів

Час опадання яблук листя уперто зелене

вранці туман повільно розсіюється в повітрі

меду останні краплини перший багрянець кленів

вбита лисиця на полі розстріляного світу

 

Яблука йдуть під землю голі дерев скелети

ховається в бруньках листя і перегуки дерев

зараз розбірливо чути як котяться планети

і наче більмо на око вибрався місяць наверх

 

Późnojesienny wiersz Pana Cogito przeznaczony dla kobiecych pism

 Pora spadania jabłek jeszcze liście się bronią

 rankiem mgły coraz cięższe łysieje powietrze

 ostatnie ziarna miodu pierwsza czerwień klonów

 zabity lis na polu rozstrzelana przestrzeń

 

 jabłka zejdą pod ziemię pnie podejdą do oczu

 zatrzasną liście w kufrach i odezwie się drewno

 słychać teraz wyraźnie jak planety się toczą

 wschodzi wysoki księżyc przyjm na oczy bielmo

Категорія: Збіґнєв Герберт | Додав: Kunigunde (03.12.2021)
Переглядів: 115 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: