Старенький Прометей

засів за мемуари.

В них хоче вияснити

роль героя в системі необхідності,

примирити протиріччя в своєму розумінні

буття і долі...

В камині весело потріскує вогонь,

на кухні куховарить екзальтована служниця,

яка не здатна народити йому сина, але втішається,

що увійде в історію.

Готується вечеря, на яку прийдуть

місцевий ксендз з аптекарем,

нині найближчі приятелі

Прометея.

Вогонь потріскує в камині,

на стінці чучело орла і вдячний лист царя Кавказу,

який завдяки винаходу Прометея

перетворив на попіл повстале місто.

Посміюється Прометей тихенько.

Такий тепер єдиний спосіб

заявити незгоду світу 

Stary Prometeusz

Stary Prometeusz
pisze pamiętniki.
Próbuje w nich wyjaśnić
miejsce bohatera w systemie konieczności,
pogodzić sprzeczne ze sobą pojęcie 
bytu i losu...
Ogień buzuje wesoło na kominku,
w kuchni krząta się żona- egzaltowana dziewczyna,
która nie mogła urodzić mu syna, ale pociesza się, 
że i tak przejdzie do historii.
Przygotowanie do kolacji na którą ma przyjść
miejscowy proboszcz i aptekarz
najbliższy teraz przyjaciel
Prometeusza.
Ogień buzuje na kominku,
na ścianie wypchany orzeł i list dziękczynny tyrana Kaukazu, 
któremu dzięki wynalazkowi Prometeusza
udało się spalić zbuntowane miasto.
Prometeusz śmieje się cicho.
Jest to teraz jednyny sposób
wyrażenia niezgody na świat.