Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт

Paysage légendaire*

Припливла хороша хмара - ковтнула світло як лампа

коли згасає а земля пуста й спекотна

в лілово-синім диханні пустелі насіння марне

 

Тут тільки декілька геометричних кипарисів

Листя колише тіні, опадає сіра оцвітина...

Цей краєвид твій на сітківці моїх полотен

До того як перевірю дотиком його я обрамлю свинцем.

 

На березі зросли стрункі рибалки, не розуміючі метафор

Царство небесне то означає гірчичне зернятко, то виноградник

Ловляться у невід люди, це означає косяки

Набрякло Галілейське Озеро солоною водою.

 

Неопалимі купини зникли, кущі спалило сонце

хмари не змогли пройти в заціпенілому повітрі

Це були єдині знаки, крім того шелестів комиш.

Вітер

 

Саме в цей час збулися слова пророків земля

розтяла горизонт і піднялася.

Вже падав вечір. А він був сам.

*Paysage légendaire (фр.) - міфічний пейзаж

 

Paysage légendaire

Dobry obłok napływa - łyka światło jak lampa

kiedy gaśnie a ziemia jest pusta i skwarna

pod oddechem pustyni fioletowoniebieska

daremne ziarna

 

Tutaj tylko kiełkują geometryczne cyprysy

Cienie kołyszą liście, opada szary okwiat...

Oto jest twój krajobraz na siatkówce mych płócien

Zanim dotyk to sprawdzi nim oprawię go w ołów.

 

Brzeg zarastają smukli rybacy, nie rozumieją przenośni

Królestwo niebieskie raz znaczy ziarnko gorczycy a czasem znów winnica

Niewodem łowi się ludzi, rzesza to znaczy ławica

Nabiega słonym przyborem Jezioro Galilejskie.

 

Krzaków gorejących nie było, krzaki spaliło słońce

Obłoki nie mogły minąć odrętwiałego powietrza

To były jedyne znaki, poza tym w trzcinach szeleścił

Wiatr

 

W on czas spełniły się słowa proroków ziemia

przekroczyła horyzont i wstępowała.

Wieczór już zapadał. A on był sam

Категорія: Збіґнєв Герберт | Додав: Kunigunde (04.12.2020)
Переглядів: 116 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: