Ця маленька космологія з обпаленої глини

трохи більша долоні походить з Беотії

на верху голова як свята гора Меру*

з якої стікає волосся - великі ріки землі

шия це небо в ній пульсує тепло

безсонні сузір’я

намисто хмар

пошли нам священну воду врожаїв

ти з чиїх пальців виростає листя

ми народилися з глини

як ібіс** змій і трава

ми хочемо, щоб ти нас тримала

в своїх сильних руках

на животі квадратної земля

під охороною подвійного сонця

не хочемо інших богів в наш крихкий будинок з повітря

вистачить дерева каменю простих назв речей

неси обережно нас від ночі до ночі

а потім збав від пристрастей на порозі питання

у вітрині покинута Мати

здивовано дивиться оком зорі

* - Священний птах Ібіс у Древньому Єгипті був символом Тота — бога мудрості та правосуддя, якому часто поклонялися в образі Ібіса (зображували його з головою ібіса

** гора Ме́ру або Сумеру "велика Меру" — священна гора в індуїстській та буддистській космології, вважається центром всіх матеріальних і духовних світів

В Луврі зберігається Венера Арлезіанська, яка можливо є копією Афродіти з Беотії, роботи Праксителя.  Палеолітична Венера Віллендорфська зберігається у Віденському музеї природознавств

Pan Cogito spotyka w Luwrze posążek Wielkiej Matki

Ta mała kosmologia z wypalonej gliny

trochę większa od dłoni pochodzi z Beocji

na szczycie głowa jak święta góra Meru

z której spływają włosy -– wielkie rzeki ziemi

szyja jest niebem w niej pulsuje ciepło

bezsenne konstelacje

naszyjnik obłoków

ześlij nam świętą wodę urodzajów

ty z której palców wyrastają liście

my urodzeni z gliny

jak ibis wąż i trawa

chcemy byś nas trzymała

w mocnych swoich dłoniach

na brzuchu ziemia kwadratowa

pod strażą podwójnego słońca

nie chcemy innych bogów nasz kruchy dom z powietrza

wystarczy kamień drzewo proste imiona rzeczy

nieś nas ostrożnie od nocy

a potem zdmuchnij zmysły przed progiem pytania

w gablotce Matka opuszczona

patrzy zdziwionym okiem gwiazdy