Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт |
Хто розписав наші обличчя наче віспою каліграфічним почерком виводячи свої „о” а від кого маю подвійне підборіддя від якого ненажери якщо вся моя душа зітхала за аскетизмом для чого очі посаджені так близько то ж він а не я видивлявся з хащів набіг венедів вуха надто відтопирені дві мушлі зі шкіри мабуть спадок від пращура який ловив відлуння гуркочучого бігу мамонтів в степу чоло не надто високе думок надто мало - жінки золото землі не дадуть звалитися з коня – князь думав про них але вітром мчав по дорогах роздирав пальцями мури і раптом з голосним криком падав у порожнечу щоб повернутися в мене і все ж я купував у мистецьких салонах пудру мікстури мазі помади для шляхетності прикладав до очей мармурову зелень Веронезе Моцартом стирав вуха удосконалював ніздрі запахом старих книг у дзеркалі успадкований мною мішок обличчя для ферментації древньої плоті середньовічної хтивості і гріхів палеолітного голоду і страху яблуко падає біля яблуні тіло скуте різновидом ланцюгів так я програв поєдинок з обличчям. Pan Cogito obserwuje w lustrze swoją twarz Kto pisał nasze twarze na pewno ospa kaligraficznym piórem znacząc swoje "o" lecz po kim mam podwójny podbródek po jakim żarłoku gdy cała moja dusza wzdychała do ascezy dlaczego oczy osadzone tak blisko wszak to on nie ja wypatrywał wśród chaszczy najazdu Wenedów uszy zbyt odstające dwie muszle ze skóry zapewne spadek po praszczurze który łowił echo dudniącego pochodu mamutów przez stepy czoło niezbyt wysokie myśli bardzo mało - kobiety złoto ziemia nie dać się strącić z konia - książę myślał za nich a wiatr niósł po drogach darli palcami mury i nagle z wielkim krzykiem spadali w próżnię by powrócić we mnie a przecież kupowałem w salonach sztuki pudry mikstury maście szminki na szlachetność przykładałem do oczu marmur zieleń Veronese`a Mozartem nacierałem uszy doskonaliłem nozdrza wonią starych książek przed lustrem twarz odziedziczoną worek gdzie fermentują dawne mięsa żądze i grzechy średniowieczne paleolityczny głód i strach jabłko upada przy jabłoni w łańcuch gatunków spięte ciało tak to przegrałem turniej z twarzą | |
Переглядів: 171 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |