Найгарніша Ніка* в мить

коли вона вагається

прекрасна правиця владно

здійнята вгору

але тріпочуть крила

бо вона бачить

як юнак самотній

іде по довгій колії

військових возів

сіра дорога на пейзажі сірих

скель і рідких кущів вересу

юнак загине скоро

чаша терезів його долі

стрімко впаде

униз

Ніка має велике бажання

підійти

поцілувати його в чоло

але боїться

що той, хто не пізнав

солодких любощів

пізнавши їх

втече як інші

з поля битви

Ніка вагається

й вирішує нарешті

залишитися в тім положенні

в якому її зобразив скульптор

 збентежена миттю зворушення

вона чудово розуміє

що завтра вдосвіта

побачить цього юнака

з грудьми розверзненими

із закритими очима

з терпким оболом** батьківщини

під занімілим язиком

* Ніка - богиня перемоги, уособлення звитяги. Присутня під час битв і змагань, приймає жертви після перемоги, летить над землею із звісткою про щасливе закінчення війни, звуками сурми сповіщаючи про тріумф героїв. У грецькій релігії Ніка була епітетом Афіни.

** Обол - грецька монета вартістю 1/6 драхми. В елліністичну епоху обол клали під язик померлому, щоб мав чим заплатити Харону за перевіз через Стікс у царство мертвих.

Nike która się waha
Najpiękniejsza jest Nike w momencie 
kiedy się waha 
prawa ręka piękna jak rozkaz 
opiera się o powietrze 
ale skrzydła drżą 

widzi bowiem 
samotnego młodzieńca 
idzie długą koleiną 
wojennego wozu 
szarą drogą w szarym krajobrazie 
skał i rzadkich krzewów jałowca 

ów młodzieniec niedługo zginie 
właśnie szala z jego losem 
gwałtownie opada 
ku ziemi 

Nike ma ogromną ochotę 
podejść 
pocałować go w czoło 

ale boi się 
że on który nie zaznał 
słodyczy pieszczot 
poznawszy ją 
mógłby uciekać jak inni 
w czasie tej bitwy 
więc Nike waha się 
i w końcu postanawia 
pozostać w pozycji 
której nauczyli ją rzeźbiarze 
wstydząc się bardzo tej chwili wzruszenia 

rozumie dobrze 
że jutro o świcie 
muszą znaleźć tego chłopca 
z otwartą piersią 
zamkniętymi oczyma 
i cierpkim obolem ojczyzny 
pod drętwym językiem