Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт

Невиправність

Ось моє прекрасне несерйозне

і крихке як волосся чи скло

 

розкладаю своє пісенне приладдя

край столу напередодні грози

 

ось малий охмеляючий кубок

і струна як затятий цвіркун

лютня не більша долоні дитини

фальшива тінь удаваного сміху

 

ось шкатулка кольору заходу

ларчик пестить флакончик сліз

локон музики і молодості

 

я буду нести як хліб і кохання

обминаючи шляхи торовані

 

ось моє крихке прекрасне  

розкладаю своє пісенне приладдя

край моря на сипучому піску

 

а хвиля бачить мою легковажність

дає мені камінь замість квітки

 

Niepoprawność

Oto jest moje piękno niepoważne

a kruche jest jak włosy i jak szkło

 

układam swe przyrządy śpiewne

na brzegu stolic w przeddzień grozy

 

tu mały kubek upojenia

i struna jak zabity świerszcz

lutnia nie większa niż dłoń dziecka

fałszywy cień zmyślony śmiech

 

oto szkatułka barw zachodu

puzderko pieszczot łez flakonik

muzyki pukiel i młodości

 

to będę niósł jak chleb i miłość

mijając ciałem tor żelaza

 

oto jest moje kruche piękno

układam swe przyrządy śpiewne

na brzegu mórz na lotnym piasku

 

a fala widząc moją płochość

kamień podaje zamiast kwiatu

Категорія: Збіґнєв Герберт | Додав: Kunigunde (17.02.2017)
Переглядів: 233 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: