Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт |
Ось моє прекрасне несерйозне і крихке як волосся чи скло
розкладаю своє пісенне приладдя край столу напередодні грози
ось малий охмеляючий кубок і струна як затятий цвіркун лютня не більша долоні дитини фальшива тінь удаваного сміху
ось шкатулка кольору заходу ларчик пестить флакончик сліз локон музики і молодості
я буду нести як хліб і кохання обминаючи шляхи торовані
ось моє крихке прекрасне розкладаю своє пісенне приладдя край моря на сипучому піску
а хвиля бачить мою легковажність дає мені камінь замість квітки
Niepoprawność Oto jest moje piękno niepoważne a kruche jest jak włosy i jak szkło
układam swe przyrządy śpiewne na brzegu stolic w przeddzień grozy
tu mały kubek upojenia i struna jak zabity świerszcz lutnia nie większa niż dłoń dziecka fałszywy cień zmyślony śmiech
oto szkatułka barw zachodu puzderko pieszczot łez flakonik muzyki pukiel i młodości
to będę niósł jak chleb i miłość mijając ciałem tor żelaza
oto jest moje kruche piękno układam swe przyrządy śpiewne na brzegu mórz na lotnym piasku
a fala widząc moją płochość kamień podaje zamiast kwiatu | |
Переглядів: 233 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |