Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт

Невиправність

Ось моє прекрасне неважливе

і ненадійне як волосся чи скло

 

розкладаю своє пісенне приладдя

на краю столу в передгроззя

 

ось малий хмільний кубок

і струна як затятий цвіркун

лютня не більша дитячої долоні

фальшива тінь удаваного сміху

 

ось шкатулка кольору заходу

ларчик пригортає флакончик сліз

локон музики і молодості

 

я буду нести як хліб і кохання

минаючи тілом траєкторії заліза

 

ось моє ненадійне прекрасне 

розкладаю своє пісенне приладдя

край моря на сипучому піску

 

а хвиля бачить мою легковажність

дає мені камінь замість квітки

 

Niepoprawność

Oto jest moje piękno niepoważne

a kruche jest jak włosy i jak szkło

 

układam swe przyrządy śpiewne

na brzegu stolic w przeddzień grozy

 

      tu mały kubek upojenia

      i struna jak zabity świerszcz

      lutnia nie większa niż dłoń dziecka

      fałszywy cień zmyślony śmiech

 

      oto szkatułka barw zachodu

      puzderko pieszczot łez flakonik

      muzyki pukiel i młodości

 

      to będę niósł jak chleb i miłość

      mijając ciałem tor żelaza

 

      oto jest moje kruche piękno

      układam swe przyrządy śpiewne

      na brzegu mórz na lotnym piasku

 

      a fala widząc moją płochość

      kamień podaje zamiast kwiatu

 

Категорія: Збіґнєв Герберт | Додав: Kunigunde (19.06.2023)
Переглядів: 69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: