Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт

Нефертіті

Що сталося з душею

після такого кохання

 

ах то не гігінтський птах

б'є білими крилами до

світанку щоночі

 

метелик

вилітає з рота

мертвої Нефертіті

метелик

мов барвисте

дихання

 

яка ж дорога дальня від

останнього подиху до

близької вічності

 

тремтить метелик над головою

мертвої Нефертіті

 

обплітає її коконом

шовковим

 

Нефертіті

лялечко

як довго чекати

коли ти вилетиш

змахнувши крилами

які понесуть тебе

в день - єдиний

в ніч - єдину

 

в бежмежний вихід

у бездну неба

Нефертіті (1379 до н.е. - 1330 до н.е) - "привезена краса", одна із сотень принцес, привезених, щоб народити сина фараону Аменхотепу III. Але фараон помер, і їй належало бути похованою разом з ним. Її врятував син фараона Аменхотеп IV і взяв собі за дружину. Вона народила йому шість дочок. Він називав Нефертіті "володаркою радості, умиротворяючою небо і землю солодкістю голосу і добротою". Свої державні укази він підписував клятвою вічної любові до Бога і Нефертіті. Щоб одержати сина, фараон одружився на дівчина з простої сім'ї, яка народила йому сина Тутанхамона. Але Нефертіті залишилася коханою дружиною Аменхотепа IV. Вона умовила фараона зректися колишніх богів і поклонятися богові Сонця Атону. Фараон змінив ім'я на Ехнатон, збудував нову столицю Ахетатон і за наказом Нефертіті почали руйнувати старі храми й переслідувати жерців. Жерці об'єдналися і очолили релігійну революцію. Ехнатона осліпили і вбили. Любій народу красуні-цариці дозволили ще трішки поцарювати, а потім вбили. Ахетатон був зруйнований, гробниці фараона й цариці розграбовані, мумії знищені.

Знайдений у 1812 році німецьким археологом Людвігом Борхардом бюст Нефертіті був таємно вивезений в Німеччину. Досі Єгипет вимагає повернути цю реліквію.

Nefertiti

Co stało się z duszą po

tylu miłościach

 

ach to już nie ptak olbrzymi

białymi skrzydłami bijący do

świtu każdej nocy

 

motyl

wyleciał przez usta

umarłej Nefertiti

motyl

jak kolorowy

oddech

 

jakże daleka jest droga od

ostatniego westchnienia do

najbliższej wieczności

 

lata motyl nad głową

umarłej Nefertiti

 

osnuwa ją w kokon

jedwabny

 

Nefertiti

larwo

jak długo czekać

na twój odlot

na uderzenie skrzydeł

które poniesie ciebie

w dzień - jeden

w noc - jedną

 

nad wszystkie bramy przepaści

nad wszystkie urwiska niebios

Категорія: Збіґнєв Герберт | Додав: Kunigunde (17.02.2017)
Переглядів: 268 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: