Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт

Ми засинаємо в словах

Ми засинаємо зі словами

ми прокидаємося в словах

 

часом вони сумирні

прості іменники

ліс або корабель

 

відриваються від нас

ліс швидко зникає

за лінією горизонту

 

корабель відпливає

безслідно і без причини

 

небезпечні ті слова

які випали з цілісності

уривки фраз, сентенцій

початки рефренів

забутих гімнів

 

"врятовані будуть ті, хто..."

"запам'ятайте тільки..."

або "як"

маленька і гостра шпилька

яка єднає

найкрасивіші втрачені

метафори світу

 

треба наполегливо мріяти

в надії на те, що суть збудеться

не сказані слова

стають проваленим іспитом

і крахом надій на які сподіваємося

ставши на якір

 

Zasypiamy w słowach 

Zasypiamy na słowach

budzimy się w słowach

 

czasem są to łagodne

proste rzeczowniki

las albo okręt

 

odrywają się od nas

las odchodzi szybko

za linię horyzontu

 

okręt odpływa

bez śladu i przyczyny

 

niebezpieczne są słowa

ktore wypadły z całości

urywki zdań sentencji

początki refrenu

zapomnianego hymnu

 

"zbawieni będą ci którzy..."

"pamietaj abyś..."

lub "jak"

drobna i kłująca szpilka

co spajała

najpiękniejszą zgubioną

metaforę świata

 

trzeba śnić cierpliwie

w nadziei że treść się dopełni

że brakujące słowa

wejdą w kalekie zdania

i pewność na którą czekamy

zarzuci kotwicę

Категорія: Збіґнєв Герберт | Додав: Kunigunde (14.02.2017)
Переглядів: 211 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: