Він упав з її колін як клубок прядива. Він спішив розмотатися

І втікав наосліп. Вона тримала початок життя. Намотала круг пальця

Безіменного як перстеньок, хотіла вберегти. Він котився з крутих

Схилів, часом збирався на гору. Приходив  заплутавшись

І мовчав. Вже ніколи він не повернеться на солодкий трон її колін.

Простягнені руки сіяють в пітьмі як старе місто.

Matka

Upadł z jej kolan jak kłębek włóczki. Rozwijał się w pośpiechu

I uciekał na oślep. Trzymała początek życia. Owijała na palec

Serdeczny jak pierścionek, chciała uchronić. Toczył się po ostrych

Pochyłościach, czasem piął się pod górę. Przychodził splątany

I milczał. Nigdy już nie powróci na słodki tron jej kolan.

Wyciągnięte ręce świecą w ciemności jak stare miasto.