Ще не розшифроване лінійне письмо А [1] розповідає справжню історію князя Мінотавра. Був він всупереч пізнішим пліткам аутентичним сином короля Міноса і Пасіфаї [2]. Хлопчик народився здоровим але з ненормально великою головою що провісники розцінили як знак майбутньої мудрості.

Насправді Мінотавр ріс як на свій вік сильним, злегка меланхолійним малолітком. Король вирішив віддати його до стану жерців. Але жерці пояснили, що не можна приймати ненормального князя, бо це може зменшити й так підірваний відкриттям кола авторитет релігії.

Тоді Мінос запросив молодого інженера з Греці Дедала [3] творця відомого напрямку педагогічної архітектури. Так виник лабіринт. Через систему коридорів від найпростіших до все заплутаніших, різницю рівнів і сходи абстракції планувалося навчити князя Мінотавра принципам правильного мислення.

Тинявся тоді нещасний князь, підштовхуваний своїми наставниками, коридорами індукції та дедукції, безтямними очима роздивлявся повчальні фрески. Нічого з того не розумів. Вичерпавши всі засоби король Мінос вирішив позбутися сімейної ганьби. Він викликав (також з Греції, яка славилася талановитими людьми) досвідченого вбивцю Тезея. І Тезей убив Мінотавра. Ця точка зору спільна у міфа й історії. Через вже непотрібний буквар лабіринту Тезей повертається несучи велику закривавлену голову Мінотавра з витріщеними очима, в яких з'явилися перші паростки мудрості, яку звичайно дає досвід.

[1] Лінійне письмо А - різновид критського письма, яке розвинулося з критських ієрогліфів. Фестський диск, можливо, найдревніша пам'ятка писемності (ХХІ - XVII ст. до н.е. ?), виконана лінійним письмом А 

[2] Мінос, впевнений у своєму високому призначенні, молився богам, щоб допомогли йому захопити владу на Криті. Посейдон подарував Міносу чудового білосніжного бика для принесення в жертву. Але Мінос пустив цього бика в стадо, а в жертву богам приніс іншого бика. Посейдон розгнівався і навіяв дружині Міноса Пасифаї пристрасть до бика. Вигнаний з Афін за вбивство, Дедал жив тоді у палаці Міноса. Він спорудив для Пасифаї дерев'яну корову на колесах, вкриту справжньою коров'ячою шкірою. Всередину корови забралася Пасифая і согрішила з биком. Від цього зв'язку народився хлопчик з людським тулубом і бичачою головою. Цю ганьбу Мінос сховав у лабіринті, спорудженому Дедалом. Коли син Міноса Адрогей за нез'ясованих обставин загинув в Афінах, Мінос наказав афінянам раз на дев'ять років віддавати йому 7 дівчат і 7 юнаків. Їх заводили до Мінотавра у лабіринт і вони гинули, не знайшовши дороги звідти. Тезей, син царя Егея, був теж заведений у лабіринт. Він убив Мінотавра і вибрався з лабіринту завдяки клубку ниток, який дала йому сестра Мінотавра Аріадна.

Кноський палац був зруйнований дощенту землетрусом у 1700 р. до н.е., відновлений і остаточно зруйнований пожежею у 1450 р.до н.е. Проведені археологічні розкопки руїн 5 - поверхової споруди з 1000 кімнат і заплутаною системою переходів. Знайдено багато фресок, які свідчать про можливе ритуальне призначення палацу, можливо тут був некрополь.

[3] Дедал - талановитий скульптор і архітектор. Скинув зі скелі свого геніального учня і племінника за те, що той винайшов досконаліші інструменти. За це вбивство афінський ареопаг засудив його на вигнання. Знайшов притулок на Криті у царя Міноса. Втік від Міноса на змайстрованих крилах разом зі своїм сином Ікаром. Ікар розбився,.а Дедал добрався до Сицилії. Сюди Мінос прибув за ним, але закохані в Дедала  дочки царя Сицилії вбили Міноса, пустивши кип'яток трубами, коли Мінос приймав ванну.

Historia Minotura

W nie odczytanym jeszcze piśmie linearnym A opowiedziano prawdziwą historię księcia Minotaura. Był on – wbrew późniejszym plotkom – autentycznym synem króla Minosa i Parsifae. Chłopak urodził się zdrowy, lecz z nienormalnie dużą głowa – co wróżbiarze poczytywali jako znak przyszłej mądrości.

W istocie Minotaur rósł w lata swoje jako silny, nieco melancholijny – małolatek. Król postanowił oddać go do stanu kapłańskiego. Ale kapłani tłumaczyli, że nie mogą przyjąć nienormalnego księcia, bo to mogłoby obniżyć już i tak nadszarpniety, przez odkrycie koła – autorytet religii.

Sprowadził tedy Minos młodego w Grecji inżyniera Dedala – twórcę głośnego kierunku architektury pedagogicznej. Tak powstał labirynt. Przez system korytarzy, od najprostszych do Coraz bardziej skomplikowanych, różnicę poziomów i schody abstrakcji miał wdrażać księcia Minotaura w zasady poprawnego myślenia.

Snuł się tedy nieszczęsny książe popychany przez preceptorów korytarzami indukcji i dedukcji, nieprzytomnym okiem patrzył na poglądowe freski. Nic z tego nie rozumiał. Wyczerpawszy wszystkie środki król Minos postanowił pozbyć się zakały rodu. Sprowadził (także z Grecji, która słynęła ze zdolnych ludzi) zręcznego mordercę Tezeusza. I Tezeusz zabił Minotaura. W tym punkcie mit i historia są ze sobą zgodne. Przez labirynt – niepotrzebny już elementarz – wraca Tezeusz niosąc wielką, krwawą głowę Minotaura o wystrzeżonych oczach, w których po raz pierwszy kiełkować zaczęła mądrość – jaką zwykło zsyłać doświadczenie.