Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт |
Це місто на рівнині плоскій як бляшаний лист з калічною рукою собору вказуючою кігтем з бруківками крізь кольорові нутрощі будинків з обідраною шкірою місто під прибоєм жовтих хвиль сонця вапняних хвиль місяця про місто що ж це за місто повідайте яке це місто під зорями якими при якій дорозі про людей: працюючих на бійні у величезному будинку з сирої цегли бетонною підлогою окутаною запахами крові і покаянними псалмами худоби Чи є поети там (німі поети) є трохи війська жахливий гуркіт казарм у передмісті в неділю за мостом в кущах колючих на холодному піску на рудій траві дівчата приймають вояків ще кілька місць відведено ілюзіям Кіно з стіною білою на яку виплескуються тіні відсутніх є маленькі зали де наливають алкоголь в тонкі і грубі чарки ще є собаки накінець собаки які виють і таким чином позначають межі міста Амінь ви ще питаєте що то за місто варте сірчистого шаленства де є це місто на лініях яких вітрів під яким стовпом повітря і хто живе там чи в людей такий же колір шкіри чи люди з нашими обличчями чи
Miasto nagie To miasto na równinie płaskie jak arkusz blachy o miasto cóż to za miasto powiedzcie jakie to miasto o ludziach: pracują w rzeźni w ogromnym gmachu | |
Переглядів: 208 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |