Почуй Срібнолукий нас в безладі листя і стріл

у впертій безмовності битви й гучному воланні померлих

знов осінь прийшла Срібнолукий дерева і люди відходять

спимо у задусі наметів під зм'ятим прокляттями небом

обличчя занурені в пил і вимиті потом тіла

з грудей розітятих мечем не кров витікає не кров

худоба вмирає і очі скляніють у мулів

гниють паруса кораблів і жодному шторму в затоці

нас не повернути дружинам гіркі чужоземні дівчата

нам плакати довго в обіймах своїх не дозволять

у Тебе благаємо Пане не Трої вінець кам'яний

не золото слави плюмаж і білявих жінок

лише якщо можеш верни доброту заплямованим ликам

і в руки вклади простоту як вкладаєш залізо -

хмари пошли Аполлоне хмари хмари пошли

Fragment

Usłysz nas Srebrołuki przez zamęt liści i strzał

przez bitwy uparte milczenie i mocne wołanie martwych

znów jesień Srebrołuki drzewa i ludzie odchodzą

śpimy w dusznych namiotach pod niebem zmiętym od przekleństw

w pyle nurzamy twarze w pocie myjemy ciała

z piersi otwartej mieczem nie krew nie krew ucieka

zwierzęta umierają mułom zachodzą oczy

butwieją żagle okrętom i żaden sztorm o zatokę

nie powrócimy do żon obce gorzkie dziewczęta

nie pozwolą nam długo płakać w swoich ramionach

nie o wieniec kamienny Troi prosimy Cię Panie

nie o pióropusz sławy białe kobiety i złoto

lecz jeśli możesz przywrócić splamionym twarzom dobroć

i włóż prostotę do rąk tak jak włożyłeś żelazo —

obłoki zsyłaj Apollo obłoki zsyłaj obłoki