Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт |
Професорові Хенріку Ельзенбергу Добраніч Марку* лампа згасла й закрита книга в узголів’ї заводять зорі** срібні дзвони лунає мова неба дивна і варвара*** тужливий крик який не відає латини то віковічний страх пітьми у ненадійний світ людини
б'є переможний чую крик твої слова навала знищить стихій нестриманий потік зруйнує стіни твого світу за що нам - затремтить на вітрі знов попіл в помутнілім небі і розпачу слова даремні візьмуть з собою тіні вбитих
бо краще Марку спокій втратить і руку крізь пітьму подати нехай вкладе п’ять почуттів в тремтіння ліри світ сліпий наш всесвіт зрадить астрономію зірок пророцтва мудрість трав і твою велич надзвичайну і мій безсильний Марку плач * Марк Аврелій Антонін (26 квітня 121, Рим — 17 березня 180, Віндобона тепер Відень) — Римський імператор, філософ-стоїк. У центрі його вчення володіння людиною своїм тілом, душею і духом, носієм яких є благочестива, мужня і керована розумом особистість — громадянин Всесвіту. Марк Аврелій був останнім із плеяди великих цезарів Стародавнього Риму - імператорів Нерви, Траяна, Адріана і Антоніна Пія, правління яких стало «золотим століттям» в історії Риму. Після смерті Марка Аврелія закінується час величі і слави Римської імперії. Далі – навала варварів. ** "Срібні зірки" - попереджають про тривожні події, які назавжди змінять обличчя землі і перетворять її на пустелю. *** Варварський світ - місце дикості, відокремленої від миру і порядку. Do Marka Aurelego Prof. Henrykowi Elzenbergowi Dobranoc Marku lampę zgaś | |
Переглядів: 244 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |