Галині Мізіолковій*

Кажеш: "чекаю під зорями" - як же зустрітися

всі під зорями бродять моєю дорогою

Нам треба обрати для себе єдину зірку

на ній збудувати дім без затримки

На ту зірку прибути разом, пильнувати разом

щоб ця зірка на землю ніколи не впала

Може бути що це Андромеда або Сиріус

Ти там господинею будеш сама обирай

Небо дивне - моя кохана - очі манять

очі ясні від падіння втримають зірку

* Збіґнєв Герберт закохався. Він написав для своєї коханої книгу віршів. У 1999 році вона була опублікована в Польщі як "Подвійне дихання" (PODWÓJNY ODDECH): правдива історія безмежного кохання. Її звали Галина Мізіолкова. Старша на дев'ять років, мала дві дочки, була заміжня за Едмундом. Вранці вона знаходила на підвіконні квіти з шістьма пелюстками. Одна пелюстка на кожну літеру в словах "Я кохаю". Галина розлучилася з Едмундом. А потім настав особливий день Герберта - він закохався в іншу, Катажину Дзедушицьку. Галина говорила, що якби не дочки, вона б померла. Як сказати репортерам,, що не зважаючи на розбите серце, Збіґнев найкраще, що було в її житті?

Astronomia

                          dla Haliny Misiołkowej

Mówisz: „czekam pod gwiazdami” – jakże spotkać

pod gwiazdami wszyscy błądzą moja droga

My musimy sobie wybrać jedną gwiazdę

na tej gwieździe dom zbudować bez odjazdów

Do tej gwiazdy razem dążyć razem patrzeć

gwiazdę pewną co na ziemię już nie spadnie

Może to być Andromeda albo Syriusz

Ty tam będziesz gospodynią sama wybierz

Nieba dziwnie - moja miła - oczy mącą

Jasnych oczu wstrzymaj gwiazdę spadającą

Вінсент Ван Гог "Зоряна ніч над Роною" (1888), Полотно, масло,  Музей Орсо, Париж

Van Gogh "Starry Night over the Rohne" (1888), Oil of canvas, Musee d'Orsay, Paris