Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Збіґнєв Герберт

17 ІХ

Моя беззахисна вічизна зазнала нападу

і на дорозі якою дріботіли в школу Гензель і Гретель

розверзлась прірва

 

Надто лінива річка не стала потопом

сплячі в горах лицарі спали далі

 тому легко увійшли непрохані гості

 

Але сини країни зібралися вночі

кумедні карбонарії змовники свободи

вони почистили музейну зброю

поклялися на птаху і двох кольорах

 

А потім так як завжди - заграви й вибухи

як на картині хлопці безсонні командири

за плечима поразки на кривавім полі слави

 і додавало сили знання що ми - самі

 

 Моя беззахисна вічизна зазнала нападу

й дала нам сажень грунту під вербою - і мир

щоб ті хто після нас прийдуть навчились знову

найважчому мистецтву - спокутувать вину

17.ІХ.1939 Радянський Союз за домовленістю з Німеччиною напав на Польщу. Збігнєв Герберт приєднався до польського підпілля, у 1943 - 1944 роках був у Армії Крайовій.

17 IX

Moja bezbronna ojczyzna przyjmie cię najeźdźco
a droga którą Jaś Małgosia dreptali do szkoły
nie rozstąpi się w przepaść

Rzeki nazbyt leniwe nieskore do potopów
rycerze śpiący w górach będą spali dalej
więc łatwo wejdziesz nieproszony gościu

Ale synowie ziemi nocą się zgromadzą
śmieszni karbonariusze spiskowcy wolności
będą czyścili swoje muzealne bronie
przysięgali na ptaka i na dwa kolory

A potem tak jak zawsze - łuny i wybuchy
malowani chłopcy bezsenni dowódcy
plecaki pełne klęski rude pola chwały
krzepiąca wiedza że jesteśmy - sami

Moja bezbronna ojczyzna przyjmie cię najeźdźco
i da ci sążeń ziemi pod wierzbą - i spokój
by ci co po nas przyjdą uczyli się znowu
najtrudniejszego kunsztu - odpuszczania win

Категорія: Збіґнєв Герберт | Додав: Kunigunde (14.03.2017)
Переглядів: 233 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: