Головна » Статті » Поезія » Віслава Шимборська |
На цьому острові все зрозуміло. Тут можна стояти на грунті доказів. Тут немає інших доріг, лиш дороги правильні. Кущі аж згинаються від відповідей. Росте дерево Слушних Здогадів з вічною розкидистою кроною. Вражає простотою Дерево Розуміння біля джерела, що зветься Ах Звісно Це Так. Чим далі в ліс, тим ширше відкривається Долина Очевидності. Якщо є сумніви, вітер їх розсіює. Відлуння, не зволікаючи, бере слово і охоче пояснює тайни світів. Справа печера, в якій прихована суть. Зліва озеро Глибокої Переконаності. З дна відривається істина і легко спливає вгору. Височить над долиною Непорушна Впевненість. З її вершини відкривається Сутність речей. Попри свою привабливість острів безлюдний, І залишені на березі сліди стоп всі без винятку ведуть в море. В житті не до ідей.
Utopia Wyspa, na ktorej wszystko sie wyjasnia. Tu mozna stanac na gruncie dowodow. Nie ma drog innych oprocz drogi dojscia. Krzaki az uginaja sie od odpowiedzi. Rosnie tu drzewo Slusznego Domyslu Olsniewajaco proste drzewo Zrozumienia Im dalej w las, tym szerzej sie otwiera Jesli jakies zwatpienie, to wiatr je rozwiewa. Echo bez wywolania glos zabiera W prawo jaskinia, w ktorej lezy sens. W lewo jezioro Glebokiego Przekonania. Goruje nad dolina Pewnosc Niewzruszona. Mimo powabуw wyspa jest bezludna, W zyciu nie do pojecia. | |
Переглядів: 536 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |