Головна » Статті » Поезія » Віслава Шимборська |
Вмирати - не можна з кішкою. Бо чим займатися кішці У спорожнілій оселі. Дряпатися на стіну. Тертися біля меблів. Тут наче нічого не змінено, одначе дещо змінилося. Ніби не пересували, а однак порозсунено. І лампа не світиться ввечері.
На сходах чуються кроки, Але вони зовсім не ті. Рука кладе в миску рибу Також не та, яка клала.
Щось тут не починається У свою звичну пору. Щось тут не відбувається, Як це повинно бути. Хтось тут бував, бував, а потім нахабно зник, і уперто відсутній.
Заглянуто у всі шафи. Оббігано всі полиці. Проповзано під диваном. Навіть зламано заборону Шматувати папери. Що можна ще проробити. Заснути й чекати.
Хай тільки-но повернеться, Хай тільки-но заявиться. Ось тоді він дізнається, Що з кішкою так не можна. Буде до нього підходити ніби зовсім не хочеться, помаленьку, на дуже ображених лапках. Для початку ні скоків, ні писку.
Kot w pustym mieszkaniu Umrzeć - tego nie robi się kotu. Bo co ma począć kot w pustym mieszkaniu. Wdrapywać się na ściany. Ocierać między meblami. Nic niby tu nie zmienione, a jednak pozamieniane. Niby nie przesunięte, a jednak porozsuwane. I wieczorami lampa już nie świeci.
Słychać kroki na schodach, ale to nie te. Ręka, co kładzie rybę na talerzyk, także nie ta, co kładła.
Cos się tu nie zaczyna w swojej zwykłej porze. Cos się tu nie odbywa jak powinno. Ktoś tutaj był i był, a potem nagle zniknął i uporczywie go nie ma.
Do wszystkich szaf się zajrzało. Przez polki przebiegło. Wcisnęło się pod dywan i sprawdziło. Nawet złamało zakaz i rozrzuciło papiery. Co więcej jest do zrobienia. Spać i czekać.
Niech-no on tylko wróci, niech-no się pokaże. Już on się dowie, ze tak z kotem nie można. Będzie się szło w jego stronę jakby się wcale nie chciało, pomalutku, na bardzo obrażonych łapach. I żadnych skoków pisków na początek. 1991 | |
Переглядів: 277 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0 | |