Нічого двічі не бувало,

не збулося. По цій причині

в народженнях нас не вправляли

і помирати не навчили.

Якби ми учнями були

Найнетямущішими в світі

Нам повторити б не дали

ще раз невдалі зиму й літо

Є неповторним кожен день,

немає схожих двох ночей,

двох одинакових цілунків,

й подібних поглядів очей.

Коли учора твоє ім'я

хтось вголос називав мені,

мені здавалося троянда

цвіте в відкритому вікні.

Сьогодні, коли ти зі мною,

Своє обличчя відвертаю.

Троянда? Що таке троянда?

Це квітка? Чи можливо камінь?

Для чого нас ти, зла годино,

Даремним страхом мучиш знову?

Тому, що є  - минути треба.

Що проминуло - те чудове.

То ж посміхнися, пригорнися,

і спробуймо шукати згоди,

бо ми такі з тобою різні,

немов прозорі краплі води.

Wisława Szymborska "Nic dwa razy" 
Nic dwa razy się nie zdarza 
i nie zdarzy. Z tej przyczyny 
zrodziliśmy się bez wprawy 
i pomrzemy bez rutyny.
Choćbyśmy uczniami byli 
najtępszymi w szkole świata, 
nie będziemy repetować 
żadnej zimy ani lata.
Żaden dzień się nie powtórzy, 
nie ma dwóch podobnych nocy, 
dwóch tych samych pocałunków, 
dwóch jednakich spojrzeń w oczy.
Wczoraj, kiedy twoje imię 
ktoś wymówił przy mnie głośno, 
tak mi było jakby róża 
przez otwarte wpadła okno.
Dziś, kiedy jesteśmy razem, 
odwróciłam twarz ku ścianie. 
Róża? Jak wygląda róża? 
Czy to kwiat? A może kamień?
Czemu ty się, zła godzino, 
z niepotrzebnym mieszasz lękiem? 
Jesteś - a więc musisz minąć. 
Miniesz - a więc to jest piękne.
Uśmiechnięci, współobjęci 
spróbujemy szukać zgody, 
choć różnimy się od siebie 
jak dwie krople czystej wody.