Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Ван Вей

На прощання

- Злазьте негайно з коня, друже мій,

         тримайте келих вина.

Для чого в дорогу зібралися Ви? -

         Куди поведе Вас вона?

 

„Розвіялись мрії мої, як прах, -

         ви відказали мені. -

Тому самотньо в Південних горах

         я житиму в тишині".

 

- Нестерпним буває життя тягар, -

          вибачте, я це знаю. -

Та все ж пам'ятайте, вервечкам хмар

         ніколи не буде краю.

Категорія: Ван Вей | Додав: Kunigunde (20.11.2013)
Переглядів: 388 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: