- Злазьте негайно з коня, друже мій,

         тримайте келих вина.

Для чого в дорогу зібралися Ви? -

         Куди поведе Вас вона?

„Розвіялись мрії мої, як прах, -

         ви відказали мені. -

Тому самотньо в Південних горах

         я житиму в тишині".

- Нестерпним буває життя тягар, -

          вибачте, я це знаю. -

Та все ж пам'ятайте, вервечкам хмар

         ніколи не буде краю.