Я вийшов ввечері гулять,

На Брістоль-стріт спустився,

Народ заполонив асфальт,

Як лан в жнива - пшениця.

Глибока річка плюскотить,

Закоханий співає,

Під арочним мостом звучить:

„Моя любов без краю.

Помре тоді моя любов,

як Африка в Китаї

Опиниться, а на горі

Лосось нам заспіває,

Як згорнуть океан в сувій,

Бо просушити треба,

І відгукнуться сім зірок

На крик гусиний з неба.

Як можу кролика зловить,

Зумію час спинити,

Бо маю я у розквіт літ

Любов найбільшу в світі.”

Але у місті дзигарі

Здійняли тріск і дзвін:

„Час неможливо зупинить,

Непереможний він.

Час, як безпристрасний суддя,

З нори нічних кошмарів

Годинником прокашляє,

Що поцілунки марні.

Бо розболиться голова,

Дійматимуть хвороби,

І думка сумом перейма

Про завтра і сьогодні.

Снігами запорошиться

Зелене тло долини;

Кружлянню танців не бувать,

З дна не дістать перлини.

У воду руки опусти,

Занур аж до зап’ястя;

Дивись в басейн, побачити

Пропущене удасться.

Пустеля в ліжку позіха,

З шаф льодовик сповзає,

До краю мертвих повела

Розбита склянка чаю.

Жебрак жде виграш з лотерей,

Джек обійма верзилу,

Лілейно-білий хлопець – гей,

Упала Джил на спину.

У дзеркало поглянь, поглянь,

Дивись на свої втрати:

Благословенням є життя,

Його благословляй ти.

О стань біля вікна, зажди,

Як палять сльози перцем,

Дурних сусідів возлюби

своїм гріховним серцем."

Додому пізньої пори

Закохані подались,

Нарешті змовкли дзиґарі,

Ріка побігла далі.

As I Walked Out One Evening

 As I walked out one evening,

   Walking down Bristol Street,

The crowds upon the pavement

   Were fields of harvest wheat.

And down by the brimming river

   I heard a lover sing

Under an arch of the railway:

   ‘Love has no ending.

‘I’ll love you, dear, I’ll love you

   Till China and Africa meet,

And the river jumps over the mountain

   And the salmon sing in the street,

‘I’ll love you till the ocean

   Is folded and hung up to dry

And the seven stars go squawking

   Like geese about the sky.

‘The years shall run like rabbits,

   For in my arms I hold

The Flower of the Ages,

   And the first love of the world.'

But all the clocks in the city

   Began to whirr and chime:

‘O let not Time deceive you,

   You cannot conquer Time.

‘In the burrows of the Nightmare

   Where Justice naked is,

Time watches from the shadow

   And coughs when you would kiss.

‘In headaches and in worry

   Vaguely life leaks away,

And Time will have his fancy

   To-morrow or to-day.

‘Into many a green valley

   Drifts the appalling snow;

Time breaks the threaded dances

   And the diver’s brilliant bow.

‘O plunge your hands in water,

   Plunge them in up to the wrist;

Stare, stare in the basin

   And wonder what you’ve missed.

‘The glacier knocks in the cupboard,

   The desert sighs in the bed,

And the crack in the tea-cup opens

   A lane to the land of the dead.

‘Where the beggars raffle the banknotes

   And the Giant is enchanting to Jack,

And the Lily-white Boy is a Roarer,

   And Jill goes down on her back.

‘O look, look in the mirror,

   O look in your distress:

Life remains a blessing

   Although you cannot bless.

‘O stand, stand at the window

   As the tears scald and start;

You shall love your crooked neighbour

   With your crooked heart.'

It was late, late in the evening,

   The lovers they were gone;

The clocks had ceased their chiming,

   And the deep river ran on.