1

В опівнічному сні, серед багатоликого страждання,

Цей погляд першого смертельно раненого – цей невимовний погляд;

Оцей загиблий горілиць, з розкинутими широко руками,

Сниться, сниться, сниться.

2

Ці краєвиди, ці лани і гори;

Це небо, таке чарівне після бурі, ці місячні яскраві ночі, це неземне,

Світил ласкаве сяйво, коли копаємо окопи і насипаємо могили,

Сниться, сниться, сниться.

3

Давним давно в минулому обличчя, траншеї і поля,

Де я пройшов крізь бійню з бездушною холоднокровністю геть від полеглих,

Час підганяючи вперед – та зараз їхній вигляд

Сниться, сниться, сниться.

In midnight sleep

1

IN midnight sleep, of many a face of anguish,
Of the look at first of the mortally wounded-of that indescribable look;
Of the dead on their backs, with arms extended wide,
I dream, I dream, I dream.

2

Of scenes of nature, fields and mountains;
Of skies, so after a storm-and at night the moon so unearthly bright,
Shining sweetly, shining down, where we dig the trenches and gather the heaps,
I dream, I dream, I dream.

3

Long, long have they pass'd-faces and trenches and fields;
Where through the carnage I moved with a callous composure-or away from the fallen,
Onward I sped at the time-But now of their forms at night,
I dream, I dream, I dream.