І

Тому що наближається прощання час, похмурий, наче хмара,

Боюся я того, що постає за гранню, чого не знаю, що мене лякає.

Я мушу йти вперед.

Я мушу обійти ці Штати, та не скажу, як швидко і  куди прийду;

Можливо, близько той чудовий день чи ніч, коли мій спів, мій голос змовкне.

ІІ

О книги, о пісні! Але ж повинні всі туди прибути?

Чи ми повинні до своїх начал вернутись? І чи цього достатньо, о душа!

Мені здається, о душа, цього цілком достатньо.

As the Time Draws Nigh

1

As the time draws nigh, glooming, a cloud, 
A dread beyond, of I know not what, darkens me. 

I shall go forth, 
I shall traverse The States awhile-but I cannot tell whither or how long; 
Perhaps soon, some day or night while I am singing, my voice will suddenly cease.

2

O book, O chants! must all then amount to but this?
Must we barely arrive at this beginning of us?... And yet it is enough, O soul! 
O soul! we have positively appear'd-that is enough.