Скоро зима відступить звідси;

Скоро ці крижані лігатури розпадуться й розтануть - ще ледь-ледь,

І повітря, ґрунт, хвилі, наповняться ростом і цвітом - оживуть тисячі форм

З цих мертвих глиб і холоду як з насипаних могил.

Твої очі, вуха - всі найпрекрасніші відчуття - все що здатне сприймати красу природи,

Прокинеться і наповниться. Так відчуй же прості вистави, витончені чудеса землі,

Кульбаби, конюшину, смарагдову траву, перші аромати і квіти,

Суничне дерево біля ніг, жовто-зелену вербу, цвітіння сливи і вишні;

З ними зорянка, жайворонок і дрозд, виспівуючі свої пісні - пурхання синьої птиці;

Такі сцени щороку розігрує природа.

SOON SHALL THE WINTER'S FOIL BE HERE

Soon shall the winter's foil be here;

Soon shall these icy ligatures unbind and melt—A little while,

And air, soil, wave, suffused shall be in softness, bloom and

growth—a thousand forms shall rise

From these dead clods and chills as from low burial graves.

Thine eyes, ears—all thy best attributes—all that takes cognizance

of natural beauty,

Shall wake and fill. Thou shalt perceive the simple shows, the

delicate miracles of earth,

Dandelions, clover, the emerald grass, the early scents and flowers,

The arbutus under foot, the willow's yellow-green, the blossom-

ing plum and cherry;

With these the robin, lark and thrush, singing their songs—the

flitting bluebird;

For such the scenes the annual play brings on.