Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Уітмен Уолт

Сяючі вершини старості

Полум'яним дотиком - осяйним вогнем - відстороненим поглядом наостанок,

На місто, пристрасті, море - на прерію, гори, ліс - цю землю,

Легкі, несхожі, мінливі відтінки у всьому з наближенням сутінків,

Предмети і групи, стосунки, обличчя, спогади;

Спокійно бачу - золоте згасання, ясне й широке:

Так багато умов, точок зору, ситуацій, з яких ми спостерігаємо,

Виявлених нами наодинці - так багато (можливо найкраще) раніше неважливого;

Світло прозріння від них - сяючих вершин старості.

 

Old Age's Lambent Peaks

THE touch of flame - the illuminating fire - the loftiest look at
last,
O'er city, passion, sea - o'er prairie, mountain, wood - the earth
itself,
The airy, different, changing hues of all, in failing twilight,
Objects and groups, bearings, faces, reminiscences;
The calmer sight - the golden setting, clear and broad:
So much i' the atmosphere, the points of view, the situations whence
we scan,
Brought out by them alone - so much (perhaps the best) unreck'd
before;
The lights indeed from them - old age's lambent peaks.

Категорія: Уітмен Уолт | Додав: Kunigunde (18.02.2017)
Переглядів: 226 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: