8

Відвертість душі це щастя, тут щастя,

Я думаю, вона пронизує весь простір, чекає споконвіку,

Зараз вона дісталася нам, сповнює нас по праву.

Тут виникають флюїди й принадні якості,

Флюїди й принадні якості  - це свіжість і привабливість жінок і чоловіків,

(Щоденна ранкова зелень, постійно проростаюча з коріння, 

               не свіжіша й не принадніша

                        від них самих.)

З флюїдів і принадних якостей походить любовний піт старих і молодих,

З нього просочується зачарованість, яка сміється з краси й досягнень,

З неї виростає тремтяча болісна жага контакту.

9

Вперед! хто б ти не був, рушай зі мною!

Відправившись зі мною, ти знайдеш те, що ніколи не втомлює.

Земля не втомлює ніколи,

Земля безмовна, дика,  від початку незбагненна,

Природа дика і від початку незбагненна,

Будь нестримним, продовжуй, існують дивовижні речі, добре приховані,

Присягаю, є дивовижні речі, красу яких не передати словом.

Вперед! ми не повинні зупинятись тут,

Якими б не були привабливими залишені магазини, яким би не було зручним житло, 

     ми не можемо залишитися тут,

Який би не затишний цей порт, і які б не тихі ці води, ми не повинні

        кидати тут якір,

Як би ми не раділи гостинності, якою нас оточують, ми дозволимо собі

         прийняти її, але недовго.

10

Вперед! стимули повинні бути більшими,

Ми попливемо незнаними маршрутами і небезпечними морями,

Ми направимося туди, куди гонять вітри, несуть хвилі, і кліпер янкі

      мчить під всіма вітрилами.

Вперед! сильні, вільні, земля і стихія,

Здорові, непокірні, веселі, самолюбиві, допитливі;

Вперед! наперекір всім правилам!

Наперекір вашим правилам, О недалекоглядні і бездуховні служителі культів.

Затхлий труп перегороджує прохід - не дочекається поховання.

Вперед! але прийми попередження!

Щоб подорожувати зі мною, потрібні більша пристрасть, сила, витривалість,

Ніхто не пройде випробування, доки не проявить мужність і здоров'я.

Не приходьте сюди, хто вже втратив все своє найкраще,

Тільки той може прийти, хто володіє чудовим і повним рішучості тілом,

Ні хворі, ні пияки, ні венерично хворі не допущені.

(Я і Моє не переконуємо аргументами, порівняннями, римованими віршами,

Ми переконуємо своїм існуванням.)

11

Слухай! Я буду чесний з тобою,

Я не пропоную старі приємні нагороди, а пропоную нові важкі нагороди,

Ось такі твої дні, які повинні настати:

Ти не надбаєш того, що називають багатством,

Ти роздаватимеш щедрою рукою все, що ти заробиш чи чого досягнеш,

Прибувши до міста, в яке направлявся, ти навряд чи зручно

       розмістишся, перш ніж тебе покличе

           непереборний заклик рушати,

Ти залишиш іронічні посмішки та глузування тих,

     кого покинеш позаду,

Тим, хто проситиме любові, ти відповіси лише

     пристрасним прощальним поцілунком,

Ти не дозволиш затримати себе тим, хто простирає до тебе

       свої руки.

12

Давай! Услід за великими Попутниками і разом з ними!

Вони теж на дорозі - вони стрімкі і величні чоловіки - вони

             найнатхненніші жінки,

Радіють штилю на морі і шторму на морі,

Матроси багатьох кораблів, проходці багатьох миль країни,

Відвідувачі багатьох далеких земель, гості найвіддаленіших осель,

Довірені чоловіків і жінок, дослідники міст, самотні трудівники,

Завмираючі і споглядаючі кущі, квітники, мушлі на узбережжі,

Танцюючі весільні танці, цілуючі наречених, люблячі помічники дітей, опора дітей,

Солдати революцій, стоячі біля виритих могил, опускаючі домовини,

Подорожуючі сезони підряд, роки, цікаві до кожного

        наступного року після того, як минув попередній,

Подорожуючі як з попутниками, а саме зі своїми власними різними етапами,

Крок за кроком від безплідного дитинства,

Подорожуючі весело зі своєю юністю, подорожуючі зі своєю бородатістю

     і зрілим змужнінням,

Подорожуючі зі своєю жіночністю, досконалою, неперевершеною, втішною,

Подорожуючі зі своєю натхненною старістю чоловічою чи жіночою,

Старістю спокійною,  упорядкованою, широкою зі зверхньою просторістю всесвіту,

Старістю, вільно перетікаючою до чаруючого звільнення смертю.

13

Вперед! як до не маючого меж, так і до не маючого начала,

Щоб багато пережити, йти вдень, спочивати вночі,

Щоб зібрати в цю подорож всіх, хто її прагне, і вдень і вночі,

       вони прагнуть

              зібратися знову, щоб почати найкращу подорож,

Щоб не бачити ніде нічого, крім того, що ти можеш осягнути і витримати,

Щоб відчувати не далекий час, а той, який ти можеш осягнути і витримати,

Щоб не звеличити чи зневажити дорогу, але вона  стелиться і чекає тебе,

      яка б не довга, але вона стелиться і чекає тебе,

Щоб не бачити нічого, ні Божого, ні будь-якого, але ти все ж ідеш туди,

Щоб не бачити ніякого зиску, бо ти можеш мати зиск, насолоджуючись всім цим,

     не заслуживши чи купивши, володіти бенкетом, але не володіти

           жодною його частиною,

Щоб одержати найкраще у господаря ферми і багатого власника вишуканої

     вілли, і щире благословення щасливого подружжя, і

     плоди з садів, і квіти з квітників,

Щоб користуватися благами маленьких містечок, які ти минаєш,

Щоб взяти з собою будинки і вулиці, куди б ти не йшов,

Щоб взяти з собою роздуми чоловіків і їхній розум з ваших зустрічей,

    щоб взяти любов їхніх сердець,

Щоб взяти з собою в дорогу своїх коханих, взамін всього, що ти залишаєш позаду,

Щоб розуміти сам всесвіт як дорогу, як багато доріг, як дороги для

    мандрівних душ.

Всі складові поступу душі,

Всі релігії, всі усталені правила, мистецтво, уряди - все що було або є

     відоме на цій планеті, чи будь-якій планеті, відправлено в ніші і закутки

            перед процесією душ на великих дорогах всесвіту.

Для прогресу душ чоловіків і жінок на великих дорогах

    всесвіту всі інші прогреси - це необхідний символ і підтримка.

Вічно живі, вічно попереду,

Постійні, урочисті, сумні, відсторонені, розгублені, шалені, бурхливі, неймовірні,

       незадоволені,

Відчайдушні, горді, надмір довірливі, втомлені, прийняті або відторгнені людьми,

Вони йдуть! вони йдуть! Я знаю, що вони йдуть, але не знаю, куди вони йдуть,

Але знаю, що вони йдуть до кращого - до чогось важливого.

Ким би ви не були, виходьте! хоч чоловік, хоч жінка, виходьте!

Ви не повинні продовжувати спати і блукати по дому, хоча

   ви його збудували, або його збудували для вас.

Геть з темної в'язниці! геть з укриття!

Марні протести, я все знаю і це викриваю!

Відкрий в собі таке ж погане, як і в інших,

Такий же сміх, танець, обід, вечерю, товариство,

Під одягом і прикрасами, за цими вимитими і доглянутими обличчями,

Відкрий таємну мовчазну ненависть і відчай.

Ні чоловік, ні дружина, ні друг не сподіваються почути зізнання,

Інше Я, двійник кожного, ухиляється і ховається,

Безформні і безмовні на вулицях міст, ввічливі і привітні в салонах,

У вагонах поїздів, на пароплавах, на громадських зібраннях,

Свої в будинках чоловіків і жінок, за столом, у спальні,

    скрізь,

Пристойно вдягнені, усміхнені, стрункі, зі смертю в

   грудній клітці, пеклом у черепі,

Під тонким сукном і рукавичками, під стрічками і штучними квітами,

Дотримуючись усталених правил, уникаючи подробиць про себе,

Говорять про що завгодно, але ніколи про себе.

14

Вперед! Через битви і війни!

Названій меті неможливо протистояти.

Чи переможною була минула битва?

Що вдалося? тобі? твоєму народу? природі?

Зараз добре мене зрозумій - це закладено в природі речей, що

   з будь-якого плоду успіху, незважаючи ні на що, виходить

         щось, що робить необхідною ще більшу битву.

Мій заклик - це заклик до бою, я плекаю дієве повстання,

Хто йде зі мною, повинен добре озброїтись,

Хто йде зі мною, йде впроголодь, до нужди, лютих ворогів,

   покинутості.

15

Вперед! перед нами дорога!

Вона безпечна - я перевірив її - мої власні ноги добре її перевірили - не зволікай!

Хай папір залишається на столі не списаним, а книга - на

  полиці не відкритою!

Хай інструменти залишаються в майстерні! хай гроші залишаються не заробленими!

Хай школа стоїть! не згадуй крик учителя!

Хай проповідник проповідує зі свого амвона! хай адвокат захищає

       в суді, а суддя пояснює закон.

Камерадо, я даю тобі руку!

Я даю тобі свою любов ціннішу за гроші,

Я даю тобі самого себе без проповіді чи закону;

Ти даси мені себе? ти прибудеш подорожувати зі мною?

Чи будемо ми триматися один за одного, доки живемо?

Song of the Open Road

8

The efflux of the soul is happiness, here is happiness,

I think it pervades the open air, waiting at all times,

Now it flows unto us, we are rightly charged.

Here rises the fluid and attaching character,

The fluid and attaching character is the freshness and sweetness of

 man and woman,

(The herbs of the morning sprout no fresher and sweeter every day

 out of the roots of themselves, than it sprouts fresh and sweet

 continually out of itself.)

Toward the fluid and attaching character exudes the sweat of the

 love of young and old,

From it falls distill'd the charm that mocks beauty and attainments,

Toward it heaves the shuddering longing ache of contact.

9

Allons! whoever you are come travel with me!

Traveling with me you find what never tires.

The earth never tires,

The earth is rude, silent, incomprehensible at first, Nature is rude

 and incomprehensible at first,

Be not discouraged, keep on, there are divine things well envelop'd,

I swear to you there are divine things more beautiful than words can tell.

Allons! we must not stop here,

However sweet these laid-up stores, however convenient this dwelling

 we cannot remain here,

However shelter'd this port and however calm these waters we must

 not anchor here,

However welcome the hospitality that surrounds us we are permitted

 to receive it but a little while.

10

Allons! the inducements shall be greater,

We will sail pathless and wild seas,

We will go where winds blow, waves dash, and the Yankee clipper

 speeds by under full sail.

Allons! with power, liberty, the earth, the elements,

Health, defiance, gayety, self-esteem, curiosity;

Allons! from all formules!

From your formules, O bat-eyed and materialistic priests.

The stale cadaver blocks up the passage—the burial waits no longer.

Allons! yet take warning!

He traveling with me needs the best blood, thews, endurance,

None may come to the trial till he or she bring courage and health,

Come not here if you have already spent the best of yourself,

Only those may come who come in sweet and determin'd bodies,

No diseas'd person, no rum-drinker or venereal taint is permitted here.

(I and mine do not convince by arguments, similes, rhymes,

We convince by our presence.)

11

Listen! I will be honest with you,

I do not offer the old smooth prizes, but offer rough new prizes,

These are the days that must happen to you:

You shall not heap up what is call'd riches,

You shall scatter with lavish hand all that you earn or achieve,

You but arrive at the city to which you were destin'd, you hardly

 settle yourself to satisfaction before you are call'd by an

 irresistible call to depart,

You shall be treated to the ironical smiles and mockings of those

 who remain behind you,

What beckonings of love you receive you shall only answer with

 passionate kisses of parting,

You shall not allow the hold of those who spread their reach'd hands

 toward you.

12

Allons! after the great Companions, and to belong to them!

They too are on the road—they are the swift and majestic men—they

 are the greatest women,

Enjoyers of calms of seas and storms of seas,

Sailors of many a ship, walkers of many a mile of land,

Habitues of many distant countries, habitues of far-distant dwellings,

Trusters of men and women, observers of cities, solitary toilers,

Pausers and contemplators of tufts, blossoms, shells of the shore,

Dancers at wedding-dances, kissers of brides, tender helpers of

 children, bearers of children,

Soldiers of revolts, standers by gaping graves, lowerers-down of coffins,

Journeyers over consecutive seasons, over the years, the curious

 years each emerging from that which preceded it,

Journeyers as with companions, namely their own diverse phases,

Forth-steppers from the latent unrealized baby-days,

Journeyers gayly with their own youth, journeyers with their bearded

 and well-grain'd manhood,

Journeyers with their womanhood, ample, unsurpass'd, content,

Journeyers with their own sublime old age of manhood or womanhood,

Old age, calm, expanded, broad with the haughty breadth of the universe,

Old age, flowing free with the delicious near-by freedom of death.

13

Allons! to that which is endless as it was beginningless,

To undergo much, tramps of days, rests of nights,

To merge all in the travel they tend to, and the days and nights

 they tend to,

Again to merge them in the start of superior journeys,

To see nothing anywhere but what you may reach it and pass it,

To conceive no time, however distant, but what you may reach it and pass it,

To look up or down no road but it stretches and waits for you,

 however long but it stretches and waits for you,

To see no being, not God's or any, but you also go thither,

To see no possession but you may possess it, enjoying all without

 labor or purchase, abstracting the feast yet not abstracting one

 particle of it,

To take the best of the farmer's farm and the rich man's elegant

 villa, and the chaste blessings of the well-married couple, and

 the fruits of orchards and flowers of gardens,

To take to your use out of the compact cities as you pass through,

To carry buildings and streets with you afterward wherever you go,

To gather the minds of men out of their brains as you encounter

 them, to gather the love out of their hearts,

To take your lovers on the road with you, for all that you leave

 them behind you,

To know the universe itself as a road, as many roads, as roads for

 traveling souls.

All parts away for the progress of souls,

All religion, all solid things, arts, governments—all that was or is

 apparent upon this globe or any globe, falls into niches and corners

 before the procession of souls along the grand roads of the universe.

Of the progress of the souls of men and women along the grand roads of

 the universe, all other progress is the needed emblem and sustenance.

Forever alive, forever forward,

Stately, solemn, sad, withdrawn, baffled, mad, turbulent, feeble,

 dissatisfied,

Desperate, proud, fond, sick, accepted by men, rejected by men,

They go! they go! I know that they go, but I know not where they go,

But I know that they go toward the best—toward something great.

Whoever you are, come forth! or man or woman come forth!

You must not stay sleeping and dallying there in the house, though

 you built it, or though it has been built for you.

Out of the dark confinement! out from behind the screen!

It is useless to protest, I know all and expose it.

Behold through you as bad as the rest,

Through the laughter, dancing, dining, supping, of people,

Inside of dresses and ornaments, inside of those wash'd and trimm'd faces,

Behold a secret silent loathing and despair.

No husband, no wife, no friend, trusted to hear the confession,

Another self, a duplicate of every one, skulking and hiding it goes,

Formless and wordless through the streets of the cities, polite and

 bland in the parlors,

In the cars of railroads, in steamboats, in the public assembly,

Home to the houses of men and women, at the table, in the bedroom,

 everywhere,

Smartly attired, countenance smiling, form upright, death under the

 breast-bones, hell under the skull-bones,

Under the broadcloth and gloves, under the ribbons and artificial flowers,

Keeping fair with the customs, speaking not a syllable of itself,

Speaking of any thing else but never of itself.

14

Allons! through struggles and wars!

The goal that was named cannot be countermanded.

Have the past struggles succeeded?

What has succeeded? yourself? your nation? Nature?

Now understand me well—it is provided in the essence of things that

 from any fruition of success, no matter what, shall come forth

 something to make a greater struggle necessary.

My call is the call of battle, I nourish active rebellion,

He going with me must go well arm'd,

He going with me goes often with spare diet, poverty, angry enemies,

 desertions.

15

Allons! the road is before us!

It is safe—I have tried it—my own feet have tried it well—be not

 detain'd!

Let the paper remain on the desk unwritten, and the book on the

 shelf unopen'd!

Let the tools remain in the workshop! let the money remain unearn'd!

Let the school stand! mind not the cry of the teacher!

Let the preacher preach in his pulpit! let the lawyer plead in the

 court, and the judge expound the law.

Camerado, I give you my hand!

I give you my love more precious than money,

I give you myself before preaching or law;

Will you give me yourself? will you come travel with me?

Shall we stick by each other as long as we live?