Пісня радості завершує шістдесят дев'ять - висновок -  повтор,

Мої рядки з надією і радістю лишаються такими ж,

Про вас, про Бога, про Життя, Природу, Поезію, Свободу:

Про тебе, Краю мій - про твої Штати, ріки, прерії - тебе, строкатий Прапор, я люблю,

Тобою разом зібрані - схід, захід, північ, південь, ти суть всього;

 Мене самого - ще б'ється в моїх грудях життєлюбне серце,

Розбите тіло, старе, паралізоване, убоге - незвична бездіяльність

        прийшла, мене неначе спеленала,

Палаючий вогонь у завмираючій крові ще не погас,

Несхитна віра - серед коханих друзів.  

A Carol Closing Sixty-Nine

A carol closing sixty-nine--a resume--a repetition,

My lines in joy and hope continuing on the same,

Of ye, O God, Life, Nature, Freedom, Poetry;

Of you, my Land--your rivers, prairies, States--you, mottled Flag I love,

Your aggregate retain'd entire--Of north, south, east and west, your

    items all;

Of me myself--the jocund heart yet beating in my breast,

The body wreck'd, old, poor and paralyzed--the strange inertia

    falling pall-like round me,

The burning fires down in my sluggish blood not yet extinct,

The undiminish'd faith--the groups of loving friends.