Наостанок, ніжно,

З-за стін надійної фортеці-дому,

З обіймів міцних оков, крізь щільно закриті двері,

Дай вітрові мене розвіяти.

Дозволь мені розтанути беззвучно вдалині;

Ніжно відкрий замки ключем - шепочучи,

Відкрий же двері, О душа.

Ніжно - не будь нетерпеливою,

(Міцні твої обійми, О тлінна плоть,

Міцні твої обійми, О кохання.)

The Last Invocation

  At the last, tenderly,

  From the walls of the powerful fortress'd house,

  From the clasp of the knitted locks, from the keep of the well-closed doors,

  Let me be wafted.

  Let me glide noiselessly forth;

  With the key of softness unlock the locks—with a whisper,

  Set ope the doors O soul.

  Tenderly—be not impatient,

  (Strong is your hold O mortal flesh,

  Strong is your hold O love.)