Незабаром тут розсіється зимова пелена;

Незабаром крижані окови розпадуться і розтануть -  зовсім скоро

                 повітря, хвилі, грунт наповнить ніжність,

Цвіт і зростання – тисячі форм зрости повинні

Із цього груддя мертвого і холоду, подібного приземистій могилі.

Твої очі, вуха - всі твої найкращі відчуття – все зосередиться на красі природи,

прокинеться й наповниться. Ти сприйматимеш прості видовища,

             витончені чудеса землі,

Кульбаби, конюшину, смарагдові трави, перші аромати і квіти,

Суниці під ногами, жовто-зелені верби, цвітіння вишень і слив,

З цими солов"ями, жайворонками і дроздами літає синя птиця, наспівуючи свою пісеньку;

Для таких сцен річка виграє і струменить.

SOON SHALL THE WINTER'S FOIL BE HERE.

Soon shall the winter's foil be here;

Soon shall these icy ligatures unbind and melt—A little while,

And air, soil, wave, suffused shall be in softness, bloom and 
         growth—a thousand forms shall rise 

From these dead clods and chills as from low burial graves.

Thine eyes, ears—all thy best attributes—all that takes cognizance 
         of natural beauty, 

Shall wake and fill. Thou shalt perceive the simple shows, the 
         delicate miracles of earth, 

Dandelions, clover, the emerald grass, the early scents and flowers, 

The arbutus under foot, the willow's yellow-green, the blossoming plum and cherry; 

With these the robin, lark and thrush, singing their songs—the 
         flitting bluebird; 

For such the scenes the annual play brings on.