Як смію про щось говорити?

Після віршів, романів, пісень і вистав,

Іонійців, англійців славетних – Гомера й Шекспіра – здавна чітко намічені напрямки й шлях,

Ці сузір”я яскраві, між ними Чумацька Дорога –

Вони ритми природи зібрали,

Всі боріння минулого, війни, звитягу, героїв, кохання,

Всі падіння стрімкі від вершин до найбільших глибин,

Усі долі людські, втрати, розум, бажання - все прожите  сказали словами,

Після цих многослівних чи стислих пісень всіми мовами різних країн

Хтось несмілий ще висловить віршами усно чи друком – щось не сказане.

(Хто це знає? Найкраще ще не висловлене і недосяжне)

The Unexpressed

How dare one say it?
After the cycles, poems, singers, plays,
Vaunted Ionia's, India's -Homer, Shakespeare -the long, long times, thick 
dotted roads, areas,
The shining clusters and the Milky Ways of stars -Nature's pulses reaped,
All retrospective passions, heroes, war, love, adoration,
All ages' plummets dropped to their utmost depths,
All human lives, throats, wishes, brains -all experiences' utterance;
After the countless songs, or long or short, all tongues, all lands,
Still something not yet told in poesy's voice or print -something lacking,
(Who knows? the best yet unexpressed and lacking.)