Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Уітмен Уолт

Не спалах полум’я й згасання

Не спалах полум’я й згасання,

Не наступ і відхід морської хвилі,

Не вітер лагідний або сухий, посушливого літа вітер, що легко гонить

із краю в край і розкидає численного насіння білі кулі,

очікуваний граціозним вітрилом там, де воно обвисло;

Не вони, о жоден з них не спалахне палкіш за мене

            вогнем любові до тих, кого кохаю,

О жоден не метається туди-сюди більше за мене;

Чи не так сум’ятливий приплив чогось шукає й не дає нічого? О, я такий,

О, як підхоплене насіння, як пахощі, як хмари дощові вгорі,

             народжені відкритим небом,

спішу я з вітром навмання, любове, за дружбою, до тебе.

Not heat flames up and consumes

Not heat flames up and consumes,

Not sea-waves hurry in and out,

Not the air delicious and dry, the air of dry summer, bears lightly

      along white down-balls of myriads of seeds,

Waited, sailing gracefully, to drop where they may;

Not these, O none of these more than the flames of me, consuming,

       burning for his love whom I love,

O none more than I hurrying in and out;

Does the tide hurry, seeking something, and never give up? O I the same,

O nor down-balls nor perfumes, nor the high rain-emitting clouds,

       are borne through the open air,

Any more than my soul is borne through the open air,

Wafted in all directions O love, for friendship, for you.

Категорія: Уітмен Уолт | Додав: Kunigunde (12.10.2015)
Переглядів: 302 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: