Місто оргій, гулянок, радості,

Місто, в якому я жив і співав серед вас, колись віддадуть мені борг

Не твої пишні вистави, не твої мінливі сцени, твої дійства,

Не нескінченні ряди твоїх будинків, не кораблі біля пристаней,

Не процесії вздовж вулиць, чи сяйво вітрин з товарами в них,

Чи бесіди з ученими, чи моя незграбність на вечоринці або бенкеті;

Ні не це, але коли йду я, О Манхеттен, твій незмінно закличний погляд очей, який пропонує мені кохання

У відповідь на моє власне - розрахуйся зі мною цим,

Закохані, тільки безмежно закохані, віддячать мені.

City of orgies

City of orgies, walks and joys,

City whom that I have lived and sung in your midst will one day make

Not the pageants of you, not your shifting tableaus, your

spectacles, repay me,

Not the interminable rows of your houses, nor the ships at the wharves,

Nor the processions in the streets, nor the bright windows with

goods in them,

Nor to converse with learn'd persons, or bear my share in the soiree

or feast;

Not those, but as I pass O Manhattan, your frequent and swift flash

of eyes offering me love,

Offering response to my own—these repay me,

Lovers, continual lovers, only repay me.