Коли я слухав ученого астронома;

Коли факти і цифри були переді мною розставлені в таблиці;

Коли мені продемонстрували карти й діаграми, щоб доповнити, виділити

                   і виміряти їх;

Коли я терпляче слухав астронома, який читав свою лекцію

                  під оплески в лекційній залі,

Як незбагненно швидко мені зробилося нудно і сумно;

Я встав і непомітно вийшов, блукав самотньо

у загадковій вологій тиші ночі, і час від часу

у повному мовчанні дивився на зірки.

When I heard the learn'd astronomer

When I heard the learn'd astronomer;
When the proofs, the figures, were ranged in columns before me;
When I was shown the charts and the diagrams, to add, divide, and
                 measure them;
When I, sitting, heard the astronomer, where he lectured with much
                 applause in the lecture-room,
How soon, unaccountable, I became tired and sick;
Till rising and gliding out, I wander'd off by myself,
In the mystical moist night-air, and from time to time,
Look'd up in perfect silence at the stars.