Коли довго дивлюся на хвилі, я оглядаюся на себе, народжуюся знову,

На кожному гребені ці пульсуючі світло чи тіні - навівають якісь спогади,

Радощі, подорожі, навчання, безмовні панорами - швидкоплинні події,

Давно минулу війну, битви, вид госпіталю, поранених і загиблих,

Мене самого на кожному пройденому етапі - мою бездіяльну юність - близьку старість,

Підводжу підсумок моїм шістдесятьом з лишком рокам життя, і минулому,

Прагненню до високих ідеалів, безцільному, безрезультатному,

Я був тільки краплею в Господньому єдиному задумі - тільки

хвилею чи частиною хвилі,

Як одна з них, у твоєму безмежному океані.

By that long scan of waves

By that long scan of waves, myself call'd back, resumed upon myself,
In every crest some undulating light or shade--some retrospect,
Joys, travels, studies, silent panoramas--scenes ephemeral,
The long past war, the battles, hospital sights, the wounded and the dead,
Myself through every by-gone phase--my idle youth--old age at hand,
My three-score years of life summ'd up, and more, and past,
By any grand ideal tried, intentionless, the whole a nothing,
And haply yet some drop within God's scheme's ensemble--some
wave, or part of wave,
Like one of yours, ye multitudinous ocean.